Катерина Скрипець (Ketty Lynx) - "Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)

Квітка погодилася з сестрою - Мій клан теж можна назвати напівплеменем. У нас як у вас багато знайомих слів, позначень, термінів - важко зітхнувши - адже Ти розумієш, що після об'єднання, комусь з нас доведеться поступиться своєю посадою. Два Важаки не зможуть ужитися в одному клані, як би не намагалися

-Я все розумію - кивнула біла -Давай не поспішатимемо з остаточним рішенням

Після цієї розмови сестрам у ту ж ніч приснився один і той самий сон. хто з зустрів з натовпу, це їхній батько, Король-батько Гранд -Квітка, Весна!

-Батьку! -Сестри кинулися, і притиснулися до батька, чорно-білий не став приховувати свої почуття, він ніжно лизнув їх між вух -Як я радий вас бачити. Ви подорослішали!

-Ми дуже сумували за вами! Ми так раді вас бачити. Навіть не віриться цьому!

-Я теж за вами дуже сумував. Вибачте мене за моє ставлення до вас. Я був егоїстом. Зовсім не думав про свої вчинки. Не зважаючи на це, ви пам'ятаєте мене!

-Ти хотів зробити нас щасливими. Ти чинив так, як колись з тобою вчинив твій батько. Ми тебе розуміємо. Хоч і не завжди були згодні з твоїми рішеннями

-Ти завжди відрізнялася розумом, Квітка, прямо як твоя мати! Весна, ти змінилася! Принцеси мої, я так пишаюся вами. Ви досягли таких цілей, пройшли такий шлях

-Одразу видно з чиєї вони Династії, чия кров у них тече. Ми всі пишаємось вами!

Сестрам голос був знайомий, побачивши власника голосу, кішка щиро здивувалися

Біла кішка вийшла з натовпу -Не дивуйтесь мої маленькі принцеси. Це справді я, не моя примара. На жаль, я справді покинула земний світ

-Як же це сталося тітонька? Для Горіха це буде великим ударом

Іскриста Вода зітхнула при згадці онука - Мій маленький Горіх. Мені так шкода, що я пішла не попрощавшись, а він так хотів щоб я його дочекалася з подорожей -кішка знову зітхнула -Я померла від хвороби. Після його відходу, у племені багато бід сталося. Багато племінних померло від хвороби, голоду, холоду

-Наш хлопчик Горіх виріс, змужнів! Відразу видно у ньому хороброго Воїна!

-Але в нього дуже нелегка доля. Невзаємність коханої, виховання чужих кошенят. Він правильно зробив, що пішов із племені. Він би не витримав всього цього

Два незнайомі голоси належали батькам Горіха, так їх представила Іскриста Вода -Моя дочка Півночі -поглядом вказала на сіро-чорну -Це її чоловік, мій зять Осколок -перевела погляд на темно-сірого -Вони загинули в день смерті Єлії

-У вас дуже хороший і здібний син-вимовила Весна, трохи притиснувши вуха

-Ми знаємо про твої почуття до Горіха, Весна-з розумінням вимовила сіра-Мені дуже шкода, що між вами нічого не вийшло. себе ні його. Ти і без моїх слів чудово розумієш, що вам не бути разом. що ви дуже близькі родичі. За будь-якими законами це заборонено. У тебе є добрий друг, Ураган. дуже любить. Не звертай уваги на його слова, про те, що він тебе може кинути. і тебе торкається. Ти виконала свою мету. Створила і зібрала клан.

Гранд посміхнувся на слова, старшій дочці. - Послухайте свою сестру. Свого часу я не зміг, боявся відвоювати свою любов перед своїм батьком. Через що Іскриста Вода страждала. Захід сонця правильно надійшов, поставив мені ультиматум. Я був надто дурний і зациклений на старих традиціях. Колись ваш брат сказав “Традиції можна і треба міняти!”. Я з ним згоден. Хоч і не всі традиції варто міняти

Сестри посміхнулася родичам. Раптом з натовпу вийшли два Предки. Побачивши їх, хтось припав на лапу, хтось опустив голову. Сестри не знали хто ці двоє, але взяли приклад із решти, припали на одну лапу. Предки посміхаючись підійшли ближче

-Ми покликали вас не просто так -мелодійно почала бура кішка з янтарними очима

-Вашій завзятості і вірності цілі, можна позаздрити -вимовив чорний Предок

-Ви можете встати з лап. Хоч ви нас за життя не знали, але багато про нас чули. Особливо квітка. Вона навіть з мене вирішила взяти приклад, чому я дуже рада!

-Легендарна? -обережно промовила біла принцеса -Степна Королева!

Бура її сильніше усміхнулася: - Приємно коли хтось знає мої прізвиська. Бачу, тітонька Хасі, моя далека внучка, тобі про мене багато розповіла, навіть те, про що в племені воліли мовчати. Хоч ти не прямий мій нащадок, але в тобі тече моя кров. Моє серце радіє від того, що ти вирішила повторити мій подвиг. не приховуватиму, мені було важко правити племенем. Я всім серцем любила своє плем'я, на жаль мій братик був зовсім іншої думки про наше плем'я. Він зрадив своє слово

-Твій брат був далеко не ідеальним королем. Після твоєї смерті він багато бід накоїв, за що Головні Предки жорстоко покарали. Немає нічого гіршого, ніж після смерті не потрапити до Зоряного Плем'я. Для будь-якого Воїна це велика ганьба!

-Похмуре Плем'я? Або як ще називають Похмурий Ліс -з жахом промовила Весна -Я багато разів про нього чула від Чорної Смерті. Туди потрапляють ті, хто за життя вчинив багато злочинів. Напевно, це найжахливіше місце з усіх

-На щастя мені там не доводилося бувати. Але ти маєш рацію Весна. Це погане місце

-А ви ж Вільний Вітер, Вітер Вільності? -Квітка поспішила змінити тему

-Вірно Квітка. Мене називають Першим Ватажком, Родоначальником Династії

-Перший ватажок -повторила Весна -Чому пізніше ватажок став королем?

-Квітка, тобі напевно розповідала історію тітоньки Хасі? запитав кіт

-Так - відгукнулася Квітка - Тітонька розповідала що в нашому племені перші правителі називалися Предводителями. Пізніше хтось із ватажків вирішив усе змінити. Чому після нього ніхто не повернув усе на свої місця? Залишили як є

Чорний кіт переглянувся з бурою, посміхнувся. - Є кілька причин. Перша: Зоряні Предки не стали виявляти своє невдоволення щодо змін. Друга: Наступним правителям сподобалося називати себе королями

-Володар -звернулася Весна -А яке з двох імен належить вам?

-Обидва ці імена мої. Зброєносець Вільний Вітер, Воїн Вітер Вільності