Михайло Юрійович Відейко - Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.)
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
[28] Цей термін «πιλοφορικῶν» взятий дослідником із твору античного автора Лукіана Самосатського «Скіф або гість». Проте не зрозуміло, який саме прошарок скіфського суспільства мав на увазі давньогрецький письменник.
[29] Докладніше про це див. «Звіриний стиль», с.162.
[30] Щодо кельтських теонімів див.: Калыгин В. Этимологический словарь кельтских теонимов. — М., 2006.
[31] Cunliffe B. The Ancient Celts. Harmondsworth: Penguin, 2000. P. 188.
[32] Конча С. К реконструкции индоевропейской мифологии // Происхождение языка и культуры: древняя история человечества. — 2007. — № 2. — С. 37–41.
[33] Koch J. T. Lugus // Celtic Сulture: A historical encyclopedia. Vol. III. Santa-Barbara, Denver, Oxford, 2006. P. 1203.
[34] Blažek V. Celto-Slavic parallels in mythology and sacral lexicon // Parallels between Celtic and Slavic. Studia Celto-Slavica 1. Coleraine, 2005. P. 74–85.
[35] Див.: Казакевич Г. Закарпатська легенда про Поган-Дівча та балканські культи богині-вершниці Збірник статей на вшанування 70-річчя видатного україніста Словаччини Мирослава Сополиги. — К., 2016. — С. 262–272.
[36] Докладніше див. «Онуки Борисфена», с. 116.
[37] Докладніше див. «Скіфо-перська війна», с. 30.
[38] Докладніше про це див. «Золото Скіфії», с. 169..
[39] Див. «Звіриний стиль», с. 162.
[40] Слід зауважити, що давньогрецьке слово φιάλας може перекладатися, як фіала, а не чаша.
[41] Давньогрецьке слово κύλικα може перекладатися, як кілік або чаша, а не глек.
[42] Стернувати (заст.) — керувати рухом судна, човна. — Прим. ред.
[43] Праща — стародавня ручна зброя для метання каменя. — Прим. ред.
[44] Див.: Jacobsthal P. Early Celtic art. Oxford : Clarendon Press, 1944.
[45] Gosden C., Hill J. D. Introduction: re-integrating ‘Celtic’ Art // Rethinking Celtic Art. Eds. D. Garrow, C. Gosden, J.D. Hill. Oxford : Havertown, 2014. P. 3–9.
[46] Ginoux N., Images and visual codes of early Celtic warrior elite (5th — 4th centuries BC). In: Pare C. (Hrsg.). Kunst und Kommunikation. Zentralisierungsprozesse in Gesellschaften des Europäischen Barbarikums im 1. Jahrtausend v. Chr., Mainz, 2012. P. 179–190
[47] Lewis-Williams J.D. Harnessing the Brain: Vision and Shamanism in Upper Paleolithic Western Europe // Beyond art: Pleistocene image and symbol. Eds. M.W. Conkey, O. Sopher, D. Stratmann, N.G. Jablonski. Berkeley : University of California Press, 1996. P. 324–326.
[48] Козак Д. Венеди. — К., 2008. — С. 43.
[49] Czarnecka K. Germanic weaponry and its Celtic background // JRMES. 1997. Vol. 8. P. 292–293.
[50] Див. «Металурги і ковалі залізного віку», с. 219, та «Транспорт і торгові шляхи», с. 232.
[51] Докладніше про це питання див. «Розквіт Скіфії», с. 36.
[52] Див. «Золоті кургани Скіфії», с. 47.
[53] Про збою скіфів див. «Непереможні: військова справа скіфів», с. 244.
[54] Ми не беремо під сумнів його існування. На функціонування, напевно, кількох ранніх металургійних центрів у Карпато-Подунав’ї вказують і знахідки шлаків на поселеннях і наявність родовищ руд. Тому надзвичайно цікавими будуть результати подальших досліджень і співвіднесення родовищ із центрами виробництва, які за нашими припущеннями, що ґрунтуються на спостереженнях у Криму, можуть міститися поряд із родовищами.
[55] Враховуючи, що розкопки кизил-кобинських поселень проходили до застосування металодетектора в археологічних дослідженнях, відсутність металевих виробів можна пояснити саме цим чинником. Це підтверджує і той факт, що із цих розкопок відомі переважно великі металеві речі.
[56] Докладніше див. у «Монетна справа», с. 196.
[57] Rustoiu A. Masters of metals in the Carpahian basin (workshops, production centers and funerary manifestations in early and middle La Tène // Ephemeris Napocensis. 2009. XIX. P. 11.
[58] Karl R. Altkeltische Sozialstrukturen. Budapest: Archaeolingua, 2006. S. 291–327.
[59] Котигорошко В. Верхнє Потисся в контексті стародавньої історії Карпато-Дунайського ареалу. — Ужгород, 2003. — С. 37.
[60] Rustoiu A. Masters of metals… P. 8.
[61] Крушельницкая Л. Кельтський памятник в Верхнем Поднестровье // Краткие сообщения института археологии. 1965. — Вып. 105. — С. 122.
[62] Докладніше див. «Золото Скіфії», с. 169.
[63] Дослідники відмічають строкатість у поховальних традиціях ранніх скіфів Північного Кавказу і не виключають можливості того, що принаймні частина зі згаданих пам’яток, що включені до кола скіфської археологічної культури, все ж може бути залишена історичними кіммерійцями.
[64] Визнаючи можливість того, що у створенні скіфської культури взяли участь вихідці з Азії, гіпотези про існування «скіфо-сибирского единства» або «скифов Сибири» не витримують жодної критики. Скіфія є суто східноєвропейським культурним явищем.
[65] Звичайно, що історичні паралелі вказують лише на подібність у стереотипах поведінки та військової культури кочовиків, але жодним чином не свідчать про спорідненість вказаних племен.
[66] Докладніше про це див. «Скіфо-перська війна» (ч. 1).
[67] Слід відзначити, що перші античні пам’ятки в регіоні з’являються ще у третій чверті VIІ ст. до н. е., відтоді фіксуються перші імпорти на лісостепових пам’ятках.
[68] Термін «цар» відносно скіфських правителів було впроваджено внаслідок перекладу слова басилевс (Βασιλεύς), який у цьому контексті вживали античні автори. Хоча владна структура скіфів була далека від монархії у класичному розумінні цього слова.
[69] Тут Геродот використав ім’я грецького бога війни. Можливо, таким чином він прагнув без зайвих слів вказати своєму читачеві на функцію скіфського божества. Імовірно, однак, що правдиве ім’я скіфського бога війни було табуйоване для чужоземця і через це лишається невідомим і для нас.
[70] Див. «Золото Скіфії» с. 169.
[71] Докладніше див. «Ольвія проти Македонії (похід Зопіріона)» (ч. 1).
[72] Rapin A. L’Armament celtique en Europe: Chronologie de son Evolution Technologique du Ve au Ier s. av. J.-C. // Gladius. 1999. № 19. P. 67.
[73] Brunaux J.-L., Lambot B. Armement et guerre chez les Gauloise. 450-52 av. J.-C. — P., 1987. — P. 39, 45.
[74] Pleiner R. The Celtic Sword. Oxford: Clarendon Press, 1993. p. 134–156, 164; tab 9.
[75] Докладніше про це див. «Сутінки: три Скіфії» (ч. 1).
[76] Останнім часом ця думка дістала значну підтримку. Докладніше див. «На східних рубежах кельтського світу» (ч. 1).
[77] Докладніше про кельтів див. «На східних рубежах кельтського світу» (ч. 1).
[78] Тут їхні нащадки проживуть понад тисячу років. Докладніше про їхню долю див. «Готія в Криму», с. 411.
[79] Зведення таких знахідок станом на кінець 50-х років ХХ ст. можна знайти у виданні: М. Ю. Брайчевський. Римська монета на території України. — К., 1959.
[80] Щоправда, серед його предків були також елліни — з-поміж захоплених іще у скіфських війнах рабів.
[81] Як відомо, Борисфеном греки називали Дніпро.
[82] У перекладі з гуннської «орда» означає «армія».
[83] У такому разі це збігається із датою іншої великої битви — Грюнвальдською 1410 р.
[84] Найімовірніше, ця алегорія має витоки у християнській традиції, а вороги імператора, за визначенням, є породженням темних сил.
[85] Уперше книга про це відкриття вийшла у Німеччині 1884 року: Werner J. Der Grabfund von Malaja Perescepina und Kuvrat, Kagan der Bulgaren. — Munchen, 1984.
[86] Докладніше про це у статті: В. Комар. Ранние хазары в Северном Причерономорье
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.)», після закриття браузера.