Франко І. Я. - Мій ізмарагд, Франко І. Я.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
XXII. «Багатство злом не є…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 3, с. 324, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 25-26) без істотних розходжень порівняно з текстом збірки.
XXIII. «Як риба без води…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 3, с. 324, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 25), текст якого ідентичний з текстом збірки.
XXIV. «Хто в першій чвертині життя…». Вперше надруковано в збірці «Мій Ізмарагд», с. 37.
XXV. Строфи
1. «Пурпуром сонечко сходить…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356-357, під спільним заголовком «Приказки». Текст передруку має деякі розходження порівняно з основним текстом. Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 44) із значними розходженнями порівняно з текстом збірки:
Червоно сонечко сходить,
Червоно й криється в морю.
Так будь і ти все однакий
В щастю і в горю.
2. «Мужню силу хоч похилить горе…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки». Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 36), що не має істотних розходжень порівняно з текстом збірки.
3. «Обрубане дерево знов зеленіє…». Вперше надруковано у журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки». Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 36), що має значні розходження порівняно з текстом збірки:
Підтятеє древо знов віти пускає,
І місяць із серпа знов повний стає;
Те зрячи, хай чесний надій не теряє,
Сли доля на нього загнівана б’є.
4. «Не цурається правди мудрець…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки». Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 37), що не має істотних розходжень порівняно з текстом збірки.
5. «Добру науку приймай…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 2, с. 161, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 21), що не має істотних розходжень порівняно з текстом збірки.
6. «Хто має мудрість, а з неї…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 2, с. 161, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 27), ідентичний з текстом збірки.
7. «Мудрість захована…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 2, с. 161-162, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 27), ідентичний з текстом збірки.
8. «Дурний, хто, помилок лякаючись…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки». Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 41), що не має істотних розходжень порівняно з текстом збірки.
9. «Не пливе супроти вітру…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 40.
10. «Навіть той, хто в призначення вірить…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки» Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 41), що має незначні розходження порівняно з текстом збірки.
11. «Не звикай утертими стежками…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 3, с. 322. Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 26), що має незначні розходження порівняно з текстом збірки.
12. «Бережи маєток…», 13. «Гість, дитя, і цар, і жінка…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 41.
14. «Хто духом низький, не мішайся там…». Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1883, № 23, с. 356, під спільним заголовком «Приказки». Текст першодруку має деякі розходження порівняно з основним текстом. Зберігся автограф (ф. 3, № 193, с. 37), який має значні розходження порівняно з текстом збірки:
Низький духом не личить туди,
Де для взнеслих будовані трони;
Чи ж на голову чобота хто
Настовбурчить замісто корони.
15. «Та й глупі ж ті багатирі…», 16. «Щасливий той багач…», 17. «Отрута є зле вивчена наука…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 42.
18. «Скупий - не пан своїх засіків повних…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 43. Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 28) з незначними розходженнями порівняно з текстом збірки. Є інший автограф (ф. 3, № 219, с. 28), варіант цього вірша:
Скупий волів би свого м’яса
Урізати, щоб бідному подать,
Ніж кришку взять із скарбів своїх,
Що в кліті без хісна лежать.
19. «Книги - морська глибина…». Вперше надруковано в журн. «Житє і слово», 1895, кн. 2, с. 162, під спільним заголовком «Із чужих квітників. Із Ізмарагда». Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 22), який має незначні розходження порівняно з текстом збірки.
20. «Хто власного ума не має…», 21. «Клониться дерево…», 22. «Великі дерева шануй…», 23. «Мухи сідають на ранах…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 43-44.
24. «Як військо скликає труба…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 44. Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 22), який має значні розходження порівняно з текстом збірки:
Як військо збирає труба,
Так ангелів божих скликають
Святії слова.
А в гуслі та флейти де грають,
Пісень де вигукують,- там
Приховок чортам.
25. «Лихвар і п’яниця…». Вперше надруковано у кн.: «Мій Ізмарагд», с. 45. Зберігся автограф (ф. 3, № 219, с. 28), який не має істотних розходжень порівняно з текстом збірки.
26. «На двоє
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій ізмарагд, Франко І. Я.», після закриття браузера.
