Петро Мірчук - Українська Повстанська Армія 1942-1952

південної частини УПА-Захід стає Чорний Ліс, великий лісовий масив Карпатських гір в Станиславівщині. Цю базу постановила УПА задержати в своїх руках і на час переходу фронтів, щоб покористуватись ним для перекинення в большевицьке запілля військових таборів. Тому то саме в Чорному Лісі й за Чорний Ліс розгортаються в час переходу фронтів більші бої УПА то з німцями, то з большевиками.

З самими фронтовими діями ті бої не мають нічого спільного. Кощндування УПА стало на становищі, що в українському інтересі лежить якнайбільше виснаження обох окупантів України й тому відділи УПА не встрявали ніколи в фронтові дії й не перешкоджували доставі потрібних для них боєприпасів так по одній, як і по другій стороні.

Зберігаючи повну незалежність своєї діяльности УПА відкидає теж пропозиції так німецького, як і большевицького військових командувань включитися в фронтові дії по стороні пропонуючих сил. Лист большевицького командирса фронтових частин, що в квітні 1944 наблизились були клином до Чорного Лісу, заадресований до командування УПА, в якому, побіч великих похвал та признань для УПА за її протинімецьку боротьбу, пропонувалось вислати до його штабу в Лисці в дні 11. квітня окремого відпоручника для обговорення координації боєвих дій проти спільного ворога, залишився без відповіді так само, як і переданий через станиславівського крайсгавптмана лист німецького командування з пропозцією достатньої достави німецької зброї для УПА, якщо УПА декляративно і фактично стане німецьким союзником в боротьбі проти спільного ворога. Дієвою відповіддю УПА на обидві пропозиції було: для большевиків - висилка з Чорного Лісу через фронт в большевицьке запілля одного куреня УПА, який у Витькові, Надвірянського р-ну, розгромив загін НКВД та місцевої червоної польської міліції, що вже в перших днях большевицької окупації почали дошкульно даватись взнаки українському населенню; а для німців - розгром в останніх днях березня в Коломийщині німецької грабіжницької групи, зложеної з частин гестапа, шупо, зондердінсту та гренцшуцу, силою ок. 1.500 люда і роззброєння в половині березня 1944 р. мадярського куреня в Товмаччині і трьох мадярських сотень у Коломийщині.

Боротьбу в обороні населення в р-ні Карпатів на захід від фронтової лінії доводиться частинам УПА від квітня 1944 р. вести не лиш проти німців і мадярів, але й проти большевицьких грабіжницьких банд. В перших днях квітня большевики осягнули лінію Станиславів-Лисець-Богородчани-Росільна, вбиваючись клином з Коломиї на Ворохту та Ясіння. Протинаступ німецьких та мадярських військ відкинув большевиків на схід і на північ до лінії Східньої Товмаччини й попри Коломию на Кути. Та своє перше висунення на захід використали большевики для висилки в Карпати на захід більших загонів червоних партизан. Відділ Шукаєва силою понад дві тисячі партизан проривається з Коломийщини аж у Майданські Ліси між Сколем і Туркою; ще більші сили большевиків прориваються до Чорного Лісу.

До Чорного Лісу прорвалися большевицькі загони саме в мент, коли частини боєвих відділів УПА використовуючи догідну рухливість фронту, перейшла з Чорного Лісу в большевицьке запілля, а друга частина вирушила в погоню за загоном Шукаєва. Невелика залога УПА в Чорному Лісі ввійшла в перші бої з червоними 23 квітня, та під напором переважаючих сил знаменито озброєного ворога мусіла відступити в райони Грабівка і Майдан. До кривавих боїв приходить 27 і 29 квітня в с. Грабівка і 1 та 7 травня в с. Майдан. В усіх чотирьох боях відділи УПА видержали большевицький наступ і відкинули ворога до Чорного Лісу.

Тимчасом повернулись заалярмовані боєві відділи УПА і згідно з виготовленим пляном замкнули большевиків перстнем в Чорному Лісі, відтинаючи їм доступ до сіл.

В ході цієї акції один курінь УПА зліквідував в перших днях травня в с. Мислові сотню німецької шуцполіції, що прибула туди для стягання контингенту.

Замкнені в лісі большевики, засуджені на голодову смерть, пробують прорватися скаженими наступами в різних напрямках, та всі їхні спроби були криваво зломані.

В останніх днях травня довідалось командування УПА про заплянований німцями одно тижневий "айнзац" 7-ої панцирної дивізії для прочищення Чорного Лісу. З огляду на це командування УПА стягає свої відділи з цієї частини перстня, що лежала на шляху наступу німців, евакуюючи теж цивільне населення загрожених сіл. 31. травня Німецький наступ справді почався. Після дводенних боїв з німцями большевики кинулися в скажений наступ на становшца УПА на відтинку Грабівка-Гринівка, щоб тут прорвати окруження і втекти в гори. Та заатаковані частини УПА, займаючи дуже догідні для себе позиції, в короткому, але незвичайно запеклому бою розторощили большевиків. Червоні, залишивши на полі бою велике число вбитих та весь свій табор з боєприпасами, розбіглись одинцем по лісі.

Акція прочищування терену від большевицьких недобитків тривала ще кілька тижнів. В половині червня Чорний Ліс був уже знов виключним тереном побуту відділів УПА. В Коломийщині попали в руки УПА й ті недобитки червоних партизан, що прорвалися з Чорного Лісу через німецькі становища.

Тимчасом німці, заохочені розгромом большевицьких партизан, вирушили на села стягати контингенти та переводити примусовий набір молоді до війська. Не дивлячись на те, що ліквідація червоних партизан була не закінчена, командування УПА кидає частину повстанських відділів у бій проти німців. До зудару приходить 5. травня в с. Болохів. Німці, зазнавши болючого удару, залишають свої грабіжницькі пляни.

Після ліквідації червоних партизан в Чорному Лісі, вимашеровує кілька куренів УПА в погоню за кількатисячним відділом Шукаєва, що, одержавши підкріплення десантним шляхом, став пострахом Скільщини, Турчанщини й Самбірщіни, тероризуючи й грабуючи цивільне українське населення. Маршрутою Грабівка - Цинява - Лоп'янка - Велдіж - Мізунь - Кальна - Слобода - Болехівка - Бряза - Кам'янка перейшли боєві частини УПА Долинщину і Скільщину, маршуючи днем для підкріплення настроїв населення і в половині липня зустрілись з большевицьким загоном в Турчанщині. В районі сіл Риків-Завадка-Росохач оглушуючим ударом розторощено осередок большевицьких банд. Громлені вдень і вночі в безнастанних боях, большевицькі партизани кинулись в паніці до втечі на захід, залишаючи велике число вбитих, свою зброю й табори. В погоні за ними наткнулись відділи УПА на мадярську фронтову частину, яку оточено 24. 7. в с. Туря і роззброєно, а кілька днів пізніше на німців. З німцями прийшло до великого бою 27 липня в районі с. Жданна при ужитті по обох сторонах важкої зброї. Несподіваним союзником УПА в цьому бою стало большевицьке летунство, яке вважаючи мабуть відціли УПА загоном Шукаєва, збомбило й обстріляло скорострільним вогнем німців. Німецьку частину було розбито зовсім.

Рештки загону Шукаєва замкнено в