Автор невідомий - Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)

що така спілка, працюючи в інтересі національнім, щоте увільняв державу від всякої відповідальносте навпаки діяльність ксльоні-зацінної комісії йде виключво на рахунок держави. Діяльнігль кольонізацінних комі ій в Німеччині дала марні висліди під Фак-тнчннм оглядом у відношенню до ужитих засобів, а на німецьке правительство стягнула обурення цілого світа... Ходить о свободу рухів для спілки, яку треба утворити так, щоб її утво-ревня і діяльність на перший вид і на зверх були зовсім самостійні. Ходить головно о се, щоби де тільки можна, поставити на позиції ііольі ького селянина, бо там, де стане нога польського селянина, там в і буде Польща.“

Далі п. СтеФанус зазначув, що контролю в такій спілці „виконувалобн нравнтельстио і соймові партії, які ввійдуть у склад надзірноі ради через своїх делегатів“.

Подробиці орґанізації такої спілки подав н. СтеФанус в 16 точках; в 11-ій точці сказано: „Спілка старатиметься передовсім скріпляти польс ький елемент черев оселювання польського селянина“.

Свій ввклад закінчив и. Сте*анус ось як: „Швидка діяльність на висше подавнх основах мусить бути почата й довершена з иоввою еверґівю і везломяою послідовністю, на скільки окраїни мають бути дійсно вратоваві д.ія Польщі і польського населення, а польська земля мав припасти польському селинн-новн.“

IV*. Рішення партій і орґанізацій.

Польське товариство „Земя наша“, яке остав під проводом ков« ергативного політика Владнслава князя Сапвгн і до якого належать політики всіх партій, предложило варшавському хонмовн меморіял її. н.. „О забезпеченні польскеґо характеру Зємі Червєнскей“ („Курер львовсьі*4 ч. 188 з 1919), де між нв. сказано:

„Звертаємо увагу, що коли земельна справа в одною з найважвійшнх в По іьщі. то тут, на окраїнах, в Червенській Землі (себто в історичній українській Галичині) в вона питанням життя або смерти польськостн. Тут земля в польських руках в не тільки рілею, але також кріпостю польськостн і верстатом національної праці. Коли отже тут мав бути наложений дідичеви обовязок віддати землю, то сей обовязок може відноситися тільки до віддання її польському селянинови, щоб они «ба, польський діднч і польський селянин, разом стояли на сторожі на окраїнах і недопускалн до корчення польськистн.“

* *

*

Дня 25. жовтня 1919 відбувся у .Іьвоні з’їзд польської людової партії в цілн переведення партійної орґавізації у „східній Малопольщі“, себто в українській Східній Галичині.

Перший промовляв голова партії посол Вітос. гНаша партія — говорив він — виходить з засади: „Скільки землі, тільки вітчини. „Коли сю землю (себто Східну Галичину) маємо вдержати, то до сього єдино уповажненнй в польський люд. Дідичі легковажили собі своє пі< ланництво. Коли-б ся земля була належала до міліона польського люі., він не дав би був собі її видерти, не позволив би ніякому перовн, чи українському чи ипшом}, перечеркати прав до сеї землі. Польська земля (себто маєтки польських діднчів в Східній Галичині) повинна бути в польських р^іках, звідснльої ічна конечність, щоби люд сю землю дістав. “

Зазначивши, що парцеляцію і кольонізацію на основі закона з 10. липня 1919 має переводити тільки держава, по цю.і Вітос говорив далі: „Коли ходить о кольонізуван;.я і заселення, держава мусить стояти на сгановищи справедливости, одначе польська земля мусить належати до Поляків. Поза державною діяльністю може повстати приватна інституція, яка дбала би під «онтролею держави, щобн польська земля дісталася Полякам.* В кінці сказав посол Вітос що Східна Галичина мусить належати до Польщі. Без Східної Гали чи нн Польща була би калікою і мусіла би вести нужденне животіння. Коли Польща має бути сильна, Мусить належати до неї не тільки Східна Галичина, але також дальше на схід положені україиьські землі.

Другий бесідник, посол Брнль, говорив, що польська .людова партія, яка .створилася перед 25 літами в цілн зор-г'анізовання польського селянства в Західній Галичині (отже на польській еіноґраФІннін території), тепер почувається до обовязку перенести свою діяльність також до української Східної Галичини, щоби вратувати її для Польщі. Для сього польська земля в Східній І аличнні новинна перейти тільки в руки польських

і'ЄЛЯН.

Зізд ухвалив резолюцію, п якій ^історичну і Фактичну приналежність східної Маломольщі до польської держави стверджує і заявляє готоність посвятити життя й маєток, щоби відперти всякі противні сьому змагання“.

(Інша резолюція домагається утворення одноцільного кольо-нізаціиного комітету для східних окраїн з осідком у Львові, а також безплатного давання дерева на будову і безплатного перевозу зелізннцнми для польських кольоністів у Східній Галичині.

* *

*

Дин 15-лютого 1920 відбувся и Варшаві зїзд тої-ж польської людової партії з цілої Польщі (т. зв. „зязд вшехдзєльніцови“). На січ з’їзді так само ухвалено, що Східна Галичина має належати до Польщі і поставлено до правительства домагання, щоби як найшвидше приступило до переведення земельної реформи в усіх частих Польщі, отже і н Східній Галичині.

* *

*

В днях 15. і 16. лютого 1920 відбувався у Львові з’їзд польських національних орґаиізацій Східної Галичини під проводом відомих з україножерства політиків консер-ватнста Цєньского і всеполяка Т*иомбіньского. З’їзд ухвалив „в справі парцеляції і кольоиізації в Східній Малоиольщі“ отсі по станови:

І 1. З’їзд нору чає Національній Організації, щоби взяла в свої руки сторожу над оборотом землею і над удержанням її в польських руках: а) через евіденцію польської землі в повіті,

6) через узнскаиня заяии від власників, що на випадок продажі землі нредложать її Національній Орґанізації або організаціям, які вона вкаже.

2. З’їзд поручае Національній Орґанізації, щоби зорганізувала в повіті або окрему нарцеляційну орґанізацію як иравиу особу або окрему секцію в Національній Орґанізації, яка має заннтися виключно оборотом землі в повіті

3. З’їзд поручае Національній Орґанізації, щоби нвійшла в як найтіснійші зносини з головною управою орґанізації „Земя польска“ в Кракові, як єдиної організації, яка доставляє пар-целянтів з Західної Малонольщі.

4. З'їзд поручає внбраній управі союза Національних Організацій, щоб обняла загальний провід сеї акції, як у відношенню до Національних Організацій і суспільности, так і в відьошенню до банків.

II. Постанова в справі реорґанізації Галицького Воєнного Кредитового Заведення, щоб воно служило цілям кольонізації; заки се станеться, сонм і правительство повинні давати кольо-ністам фонди на будову й господарство.

III. Націоваиьна Організація мав вплинути на патронат Райфайзенських кас, щоб уділив с:льськни касам управнення давати висші короткореченцені позички в випадках, коли треба запобігти, щоб реальність не дісталася в чужі руки.

IV. Національна Орґанізація мав пильнувати, шоби Поляки не продавали землі по містах і селах в чужі руки, а