Аврора Лимонова - Академія Міста Химер, Аврора Лимонова

Вона хотіла вже побігти, як нова думка змусила зупинитися. Бігти до виходу досить далеко. Раптом злодій піде на той час? І тоді користі від допомоги Майї?

Вона повернулася до прочинених дверей дирекції. Якщо вона хоче спіймати злодія на гарячому, то повинна сама це зробити. Адже на ній захисна накидка. Якщо порушник вирішить застосувати магію, не зможе їй нашкодити.

Ця думка підбадьорила дівчину. Вона обережно підійшла до дверей приймальні, але заходити не поспішала. Нерозумно йти на противника з голими руками навіть в захисній накидці. Майя вийняла з сумки найтовстішу книгу у твердій палітурці — підручник з Травознавства.

«Згодиться, — подумала Майя, відчувши його вагу. — Всиплю злодію по нахабній пиці, він і пискнути не встигне», — твердо вирішила вона, тихо поклала сумку, щоб та не заважала, і рушила до кабінету.

Однак чим ближче Майя підкрадалася до дверей, тим менше впевненості відчувала. Вона знала батька — він обов'язково б зміцнив замок заклинанням. І не якимось там, а на власній крові — кров завжди надавала заклинанням особливої сили, Майя про це не раз читала. Такий захист звичайними методами не подолати. Тоді як порушник зламав замок, та ще такого сильного чарівника?

Зрозумівши, що сумнівається, Майя стиснула підручник до болю в пальцях. Страшно, але вона впорається. І батько буде пишатися нею. Всі визнають її гідною дочкою чарівника Семироза.

Дівчина причаїлася і заглянула в прочинені двері. Порушник порався біля столу, мабуть, намагаючись відкрити ящики. До нього було досить далеко, проте тільки Майя приготувалася до кидка, як по нозі щось проповзло. Дівчина опустила очі та глипнула на дві блискучі намистинки. Це не помилка — на носку своєї туфлі вона побачила ту саму ящірку з короною. Майя оторопіла. Що ця повзуча тут забула?! Ящірка моргнула і спритно побігла до столу. Силует підняв голову, і в напівтемряві на Майю подивилися ще два блискучих ока з вертикальними зіницями. Дівчина остовпіла — в кабінеті батька стояла не людина! Смутно розуміючи, Майя вискочила в коридор, по дорозі впустивши підручник.

«Демон! — пульсувало в голові, поки вона мчала якнайдалі від дирекції. — В академію пробрався демон!»

Раптом на повороті вона в когось врізалась. Ахнув, Майя влетіла в чиюсь спину, та з такою силою, що звалилася назад, стукнувшись головою. В очах потемніло.