Олена Закаєва - Сенсація "Початок", Олена Закаєва

Розділ 22: Фінальна атака

 Софія вирішила діяти рішуче. Разом із Антоном і підтримкою інших журналістів вона організувала конференцію, на якій планувала оприлюднити всі матеріали. Подія була анонсована як найгучніше розслідування десятиліття. 

У день конференції до зали прийшли журналісти, активісти й навіть кілька відомих громадських діячів. Софія вийшла на сцену й почала свою промову: 

— Сьогодні ми покажемо правду, яку занадто довго приховували. Правда про корупцію, що торкається кожного з нас... 

Але її слова перервав гучний звук. Увімкнувся сигнал тривоги. Софія зрозуміла, що це сплановано. 

Усі журналісти в залі панікували, коли спрацювала тривога.  Люди почали метатися в пошуках виходів, але Софія відчула, що щось не так. У дверях з’явився чоловік у чорному, тримаючи в руках великого пістолет. Його погляд був зосереджений лише на ній.

— Софіє, ти маєш припинити це, — сказав він, не підходячи ближче. — Ти не знаєш, з ким ти маєш справу.

Софія спробувала виглядати спокійно, хоча серце шалено калатало. Вона знала, що він один з найманців Сліпчуків.

— Це не зупинить мене. Люди повинні знати правду, — відповіла вона, намагаючись тримати голос рівним.

Ситуація почала виходити з-під контролю. Один із журналістів намагався схопити пульт тривоги, щоб вимкнути сигнал, але його вдарили. Люди в залі почали панікувати, намагаючись вибігти, але двері були заблоковані ззовні.

Софія знала, що тепер її життя в небезпеці.

— Ти не зможеш втекти від нас, — сказав чоловік, роблячи крок уперед.

Але раптом до дверей підбігла Марина, яка встигла втекти зі своїм людьми, і зірвала блокування. Люди почали панічно виходити, але Софія все ще не рухалася.

— Іди! — крикнула Марина. — Я прикрию тебе!

Софія кинулася до виходу, але відчувала, що з кожною секундою все стає небезпечніше. Вона побігла по темних коридорах, перевіряючи кожен кут, де могла з’явитися нова загроза.

Вийшовши з будівлі, Софія побігла до припаркованої машини. Вона чула, як за її спиною гудить сирена, а позаду знову з’являється той самий чоловік, якого вона бачила в залі. Зрозумівши, що її переслідують, вона звернула на одну з вулиць. Вулиці були майже порожніми, але цього разу Софія почувала себе в пастці.

Їй вдалося знайти захист у старому магазині, де вона ховалася, поки переслідувачі не зникли з виду. Вона не могла зрозуміти, скільки людей стоять за цими нападами на її життя. У голові крутилися питання: що їй робити далі?

Несподівано її телефон зазвонив, і Софія побачила на екрані ім’я Антона.

— Софіє, не хвилюйся. Ми виведемо їх на чисту воду. Але нам треба діяти швидко. Усі документи та свідчення вже в безпеці. Прийшов час відправити їх у суспільство.

— Я знаю. Але я не можу цього зробити одна. Вони все ще за мною. Що буде з нами, коли це все стане публічним?

Антон зробив паузу.

— Вони спробують зупинити нас будь-яким шляхом. Але саме зараз є шанс. Ти повинна повернутися й завершити цю справу. Все залежить від тебе.

Софія зрозуміла, що вона не може зупинятися. Вона мала зробити останній крок, щоб знищити їх.

Захистившись від переслідування, Софія повернулася до редакції, щоб обробити всі нові матеріали та зробити публікацію. Вона та Антон вирішили, що це буде останній крок у боротьбі з корупцією Сліпчуків. Вони знали, що їхня атака має бути рішучою, і вона не може бути безслідною для цієї злочинної імперії.

Різні джерела повідомили, що в Сліпчуків є контакти у правоохоронних органах, і якщо справа потрапить до суду, вони можуть використати свої зв’язки. Ось чому вони вирішили опублікувати абсолютно всі докази, не чекаючи на офіційні розслідування.

Те, що було опубліковано на наступний день, стало справжнім шоком для всієї країни.

Документи, фото, відео — все було оприлюднено. І це стало справжнім кінцем для Сліпчуків. У той момент Софія зрозуміла, що її боротьба дала результат, хоча ціна за це була висока.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍