Мері Роуч - Вояки

на здушене «гав». «Додайте фото та поділіться історією життя». Інша опція запрошує залишити спогад про померлого в онлайновій книжці відвідувачів. «Якщо вам потрібна допомога в доборі слів, прогляньте пропоновані зразки записів». Здається, мені нічого не підходить.

6. Різанина під вогнем

Як медиків готують до бою

На паркувальному майданчику біля «Карлз Дж.»[77] чутно крик, яким муедзин закликає до молитви. Його можна також почути з проїзду біля «Веллз Фарго»[78] та біля офісу Адміністрації округу Сан-Дієго з водовикористання. Уважна людина зрозуміє, що тут щось не так. Замість п’яти разів на день цей крик може лунати шість-сім разів протягом ранку. А в деякі дні його взагалі не буває. Якби ви, зацікавившись, пішли на звук, то опинились би не перед мечеттю, а перед скупченням кіностудій та павільйонів, відомих як «Стю Сегалл Продакшнз». Не вагайтесь, стукайте в двері та заходьте подивитися.

Сегалл народився Стюартом, та в титрах і моїх думках про нього він саме Стю[79]. У нього на грудях росте волосся, у якому плутається щось на кшталт намиста. На обличчі теж волосся, чи то вже борода, чи то «сьогодні голитися не хочеться». Він одружений, але більшість часу проводить із Бобом, милим ротвейлером, що полюбляє дрімати на обтягнутому чорною шкірою офісному дивані. Сегалл розпочинає і завершує кар’єри з веселою легкістю. Він був письменником, режисером, продюсером (брав участь у виробництві телесеріалу «Гантер»). Йому належить перекусна неподалік студії. Сам він не готує, але іноді вигадує назви для меню, наприклад «Буб-сендвіч»[80] — сендвіч із курячої грудки.

На початку 2002 року, коли апетит Голлівуду до бойовиків було дещо приглушено подіями 11 вересня, Сегалл змінив напрямок застосування свого таланту щодо кривавих і жорстоких сцен. Він заснував компанію «Стратегічні операції» (Strategic Operations), яка влаштовує гучні, стресові, гіперреалістичні (термін було зареєстровано як торгову марку) симуляції бойових дій для тренування військових: туман війни в коробці. Більшість курсантів — санітари (медики флоту, що служать у морській піхоті та «морських котиках» (SEALs) — чоловіки і жінки, які повинні надавати невідкладну медичну допомогу під час бойових дій, коли навкруги стрілянина, люди кричать і помирають, кров дзюрчить, немов із садового шланга. Основна концепція таких тренувань — «щеплення проти стресу». Задум полягав у тому, що коли ви пройшли засідку в імітації афганського селища, збудовану Стю Сегаллом, то, потрапивши в справжню, будете діяти спокійніше. Для медиків спокій важить багато. Реакція «бий або біжи» допомагає, якщо ви б’єтесь або тікаєте, але вона, ми побачимо це згодом, може мати катастрофічні наслідки, коли ви намагаєтеся зупинити артеріальну кровотечу, чи зробити трахеостомію, чи вам просто потрібно думати чітко і швидко.

Сорок майбутніх санітарів розквартированої неподалік, у Кемп-Пендлтоні, Першої дивізії морської піхоти сьогодні тут проходитимуть частину курсу з обробляння травм у бойових умовах. Протягом двох з половиною днів курсанти будуть опрацьовувати надання невідкладної допомоги на акторах, більшість з яких у минулому служили в морській піхоті, за умов, що імітують реальні. Підготовано шість сценаріїв. О восьмій ранку почнеться напад ворожих сил в афганському селищі.

Селище, найбільший зі сценічних майданчиків Сегалла, являє собою близько двох десятків псевдовалькованих будинків, невеличкого базару, заіржавілих гойдалок і, до недавнього часу, кількох кіз. (Від кіз відмовилися, бо у вихідні хтось повинен приходити, щоб їх годувати, і найчастіше це мав робити Сегалл.) Щоб бути ближче до місця подій, я напрошуюся в актори. Гратиму саму себе — репортерку, що плутається під ногами та відволікає людей від роботи. Мене розмістили в напівпорожньому двокімнатному будинку разом з досвідченим медичним актором Сезаром Гарсією.

Під розірваною штаниною в Сезара рукав із силікону, він імітує залиту загуслою кров’ю шкіру з фрагментами кістки (вони зроблені з пластику). Для того щоб симулювати артеріальну кровотечу, є невеличка помпа, з’єднана з наповненим трьома літрами спеціально розробленої компанією суміші, що імітує кров, резервуаром, схованим на спині. Такий собі рюкзак для вампіра. За допомогою бездротового пульта витік «крові» можна регулювати, його можна зупинити, уповільнити або ж не зупиняти — залежно від того, як вправно санітар накладе турнікет. Зазвичай пульти — в інструкторів, що завжди наглядають за опрацюванням сценаріїв, але Сезар, який хоче продемонструвати кровотечу правдоподібніше, попросив, щоб пульт дали йому.

— Я їм кажу: «Слухайте, коли ви мене “знекровите”…», — Сезар замовкає і прислухається.

Лунає заклик муедзина до молитви. Це запис, що звучить з динаміків на вежі в центрі селища. Він сигналізує акторам і піротехнікам приготуватися. У вікно ліворуч бачимо, як курсанти заходять у селище. Вони йдуть бойовим порядком, озброєні та в засобах захисту, здаються напруженими. Записаний на плівку муедзин замовкає, на якусь мить настає тиша. Я чую, як тихенько постукує пластиком «кров’яна помпа» Сезара.

А ось уже й не чую. Спочатку лунає характерний тонкий свист, звук, що, залежно від вашого життєвого досвіду, передвіщає або спалахи красивих вогнів у літньому небі, або вибух реактивної гранати. Додаються звуки стрілянини. Набої не бойові, але ви можете цього й не знати, піротехнік підриває невеличкі заряди, імітатори «влучань у пил» на дорозі та на стінах.

Тепер замість голосу муедзина з динаміків лунають записи посвисту куль, звуків рикошетів і панічних криків. Звучить, ніби там важкий бій. (Пізніше я запитала Сегалла про запис: «В’єтнам?» — «Урятувати рядового Раяна».) Цікаво, що про це думають в Адміністрації з водовикористання?

— А-а-а-а, чорт!!! А-а-а, ой! Допоможіть!!! — Це Сезар. Грає він дуже переконливо.

До кімнати заходить курсант. Його погляд приковується до черевика, з якого стирчить шматок стопи, а ноги поблизу не видно. Кістка та покремсане м’ясо — залишки нижньої частини ноги, витвір «художників поранень», які працюють із зображеннями справжніх поранень, — ось що стирчить із черевика. Курсант, не думаючи:

— З вами все гаразд?

Кілька років тому, коли ми з другом переходили вулицю, побачили суміш крові та пір’я, у якій не легко, але ще можна було розпізнати голуба. Кларк нахилився над ним та як закричить: «Усе гаразд?» Тут ситуація менш смішна, але так само безглузда. По долівці розтікається калюжа крові. І ось тут ситуація стає гіперреалістичною: курсант не міг знати, що Сезар — ампутант[81]. Силіконовий рукав-імітатор надягнуто на справжню куксу ноги. Коли він сіпає її по кругу, від неї дугою розлітається «кров». Як шампанське в перевдягальні команди, що тільки-но виграла з великим рахунком.

За дверима інструктори кричать, щоб поранених прибрали «з ікса», тобто з прострілюваної зони — кого не бачать, того не застрелять. Їх затягують у кімнату