Тетяна Собчук - Історія однієї з фей, Тетяна Собчук

Розділ 16. Пошук рішення

Так як сімейна бібліотека була дуже великою, то у пошуках потрібних книг мені допомагали усі. Річард і Софі, а також інші дівчата, що були на той момент вільні. Вони періодично мінялися, так як ми попросили кожних дві години відвідувати хворих та заносити їм гарячий чай із медом. 

За пошуком потрібних книг провели майже весь день. І жодної, що могла нам підійти ми не знайшли. А я дуже хотіла мати хоч маленьку підказку, як допомогти рідним і близьким.

Раптом мене інтуїтивно потягнуло у самий дальній кінець бібліотеки. В цій частині знаходилися сімейні рукописи. Я знала що у цій родині записи велися із самого початку. Але не знала, чи є те, що зараз мені так потрібно.

— Річарда, підійди, будь-ласка.

— Щось трапилося? Ти знайшла те, що шукала? — запитав він, щойно підійшовши.

— Іще не впевнена. Ти випадково не знаєш, чи були схожі випадки у родині?

— Хмм, дай подумати… — хлопець задумався, — Ні, на моїй памʼяті такого не було.

— Зрозуміло, — трохи засмучено відповіла я.

— Є одна історія, яку розповідав мені твій дідусь зі своєї юності. Але я не знаю чи вона допоможе.

— Ти добре її пам’ятаєш?

— Загалом — так, — з посмішкою сказав Річард, — Він розповідав мені її щовечора.

— Чому?

— Бо я його просив, — сказав хлопець і розсміявся, — а він не був проти. Це була така кількість разів, що в певний момент я зрозумів, що знаю її напамʼять.

— Ти розповіси її мені? — з цікавістю запитала я.

— Гаразд, — відповів він.

Ми сіли і хлопець почав розповідь.

— Одного разу, коли твій дідусь був трішки старший за нас, на дворі була дуже сильна злива. Така ж сама під яку наші потрапили вчора. Дідусь разом із своїми батьками та меншим братом сиділи у вітальні біля каміну та насолоджувалися гарячим чаєм. Але їх тихий вечір перервав стукіт у вхідні двері. Відчинивши їх вони побачили на порозі промокшу дівчину. Вона випадково попала під ту зливу. Її забрали в середину та визвали лікаря Харісона. Він прийшов не один. Із ним була дівчина-фея. Вона допомагала йому лікувати пацієнтів. Після огляду лікарем нової знайомої, твій дідусь поговорив з феєю і розпитав її про послідовність дій. Так сказати на ”всякий випадок”.

— А він десь записував цю послідовність? — запитала я у Річарда.

— Він — ні, — відповів хлопець і я засмутилася, — Але я записав цю історію від ”А” до ”Я”.

— І порядок дій феї також? — запитала з надією.

— Так, — з посмішкою сказав Річард.

— Ти покажеш мені?

— Звісно.

Через пʼять хвилин Річард передав мені невеликий записник.

— Що це? — запитала я.

— Це мій міні-щоденник, — відповів він, — в нього я записував лише самі цікаві та незвичайні події. Я от історія дідуся.

— Але це ж особиста річ. І ти її просто так мені даєш?

— Так. Там нічого секретного чи забороненого немає. Але є те що тобі потрібно.

— Дякую! — подякувала я за його допомогу.

Пройшло менше пʼяти хвилин, як я згадала ще один випадок, про який ми говорили з дівчатами. Але не звернули на це увагу. Можливо то теж одна зі здібностей самої першої феї? Потрібно це зʼясувати.

— Софі, — покликала свою помічницю, — ти можеш мені принести чистий записник і ручку.

Дівчина поспішила виконувати моє прохання, а Річард зі здивуванням звернувся до мене.

— Що ти вже задумала? Навіщо чистий записник і ручка?

— Так як найближчим часом в бібліотеку Академії мені не потрапити, — розпочала я,— отже буду самотужки зʼясовувати, що вміла та які можливості мала перша фея.

— Тобі потрібна допомога? — запитує Річард.

— І чим ти мені допоможеш? — з усмішкою відповідаю питанням на питання.

— У мене є те чого не має ні у кого… — заінтригувавши відповідає.

— І що це?

— Найкращі організаторські здібності! — впевнено та гордо повідомляє хлопець.

— Серйозно? — не витримую та починаю сміятися.

— Абсолютно. Можеш навіть свого дідуся запитати. Він підтвердить.

— Добре, добре, я тобі вірю, — з посмішкою відповідаю.

Коли Софі повертається із записником, передаю його одразу Річарду.

— Тоді з чого розпочнемо? — запитую у нього та чекаю на відповідь.

— Хмм, дай подумати, — минає не так багато часу коли він продовжує, —  Напевно краще для початку скласти план дій. І цим я в першу чергу і займуся. А ти можеш зайнятися чимось іншим.

Поки він складає план дій, я вирішила прислухатися до його поради. Розпочала з міні-щоденника Річарда.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍