Віккі - Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі

Саме тому емір попросив Савву взяти на себе тимчасове правління Катаром, поки не буде укладений шлюб із Брітні.

Для Савви це було несподіванкою, але водночас—приємною новиною.

Попри його злість через зникнення прицна Руслана, він завжди мріяв стати еміром Катара.

І нарешті цей момент настав, завдяки амбіціям його нареченої Брітні.

Він навіть не підозрював, що все це—результат її інтриг.

Тепер залишилося лише офіційно оформити документи, щоб повідомити радників і міністрів, які здебільшого належали до родини аль-Шаф.

Їх мали офіційно поінформувати про призначення Савви тимчасовим еміром, а також про необхідність якомога швидше провести його весілля з Брітні.

Коли Савва вийшов із зали, він негайно повідомив Брітні.

Він підняв її руку високо, і її обличчя миттєво освітив захват.

Вона буквально застрибала від радості, усвідомлюючи, що все склалося саме так, як вона хотіла.

Через кілька днів вона стане не лише його дружиною, а й королевою Катара.

Мона, служниця Брітні, також була в захваті від такого розвитку подій.

Вона знала, що її господиня завжди добивається свого.

Але шейхи-принци Діма і Тимофій не поділяли загального ентузіазму.

Вони відчували, що все це занадто поспішне і дивне.

Особливо їх турбували справжні мотиви Брітні.

Вони були впевнені, що вона якось причетна до зникнення принца Руслана, і це лише посилювало їхню тривогу.

Ситуація ставала все складнішою і заплутанішою.

Брітні здавалося, досягла своєї мети, але в королівській родині вже зароджувалися нові інтриги—і все могло змінитися в будь-який момент.

Слуга Оскар пробрався до темниці та звільнив Катю, Сема і Зою.

Виявилося, що Софія попросила його про це, а слуга Ільгиз мав допомогти їм втекти.

Вони були найкращими союзниками принца Руслана, яким служили вірно.

Катя, охоплена хвилюванням та потрясінням, увірвалася до королівської зали, де вся родина, включаючи королеву Олену, сиділа в напруженій атмосфері, переживаючи за здоров’я еміра Ібрагіма.

Принцеса Емма разом із Джастіном сиділи поруч із сестрами, а Емма нервово поглядала навколо, усвідомлюючи складність ситуації.

Коли Катя голосно запитала, де принц Руслан, її коханий, всі погляди різко звернулися до неї.

Ніхто не очікував її появи.

Принцеса Емма і Джастін з сумом у голосі пояснили, що Руслан пішов назавжди.

Катя не змогла повірити в ці слова, вона буквально впала в істерику.

Вона не могла осмислити, що людина, яку вона любила всім серцем, могла покинути королівство без сліду.

В її очах була біль, а серце розривалося від утрати.

Але саме в цей момент Сорайя, старша дочка Маріами, не стрималася і жорстоко вдарила Катю.

Потім вона пнула її ногами, бажаючи принизити її до рівня жалюгідної комахи.

Усі замовкли в шоку від її жорстокого вчинку.

Королева Олена миттєво втрутилася, не дозволяючи Сорайї продовжувати напад, незважаючи на те, що вона сама була ображена поведінкою Зої.

Але королева Олена залишалася людиною, вона знала, наскільки її син Руслан дорожив Катею, і це було важливіше за будь-які образи.

Королева Олена виразила своє невдоволення, заявивши, що Сорайя поводиться нечестиво і безчесно.

Вона відверто сказала королеві Маріамі, що не терпітиме такої поведінки принцеси—інакше Сорайю чекало покарання або вигнання.

Маріама спершу обурилася, але врешті погодилася поговорити з донькою.

Принцеса Емма звернулася до Джастіна з проханням допомогти Каті втекти.

Джастін зголосився, розуміючи, в якому потрясінні була Катя, і вивів її із зали, приєднавшись до служниці Айни, яка була зобов’язана Руслану і також хотіла допомогти.

Біля палацу вже чекав кінь Ільгиза.

Джастін і Айна посадили Катю, дізнавшись, що Зою, її матір, вже встигли відправити подалі, а Сем і Софія вже чекали.

Айна благословила Катю і сказала:

— Все в твоєму житті налагодиться. Боротьба лише починається.

З цими словами Катю направили до коня.

Тепер навіть емір не дізнається, що Катя і Зоя втекли—завдяки Софії, Айні, принцесі Еммі, Джастіну та Оскару.

Щоправда, тепер вони ризикували зазнати покарання. 

Коли Катя повернулася додому, її зустріли батьки, які міцно її обійняли.

Але Катя була розгублена і розбита.

Розуміння того, що її коханий Руслан пішов назавжди, не давало їй спокою.

Вона мала розпочати новий етап життя.

Але попри всі ці зміни, через кілька днів їй все ж доведеться покинути країну—завдяки допомозі друзів, які вже готували її втечу.

Цей день став для Каті поворотним моментом, який назавжди змінив її долю.

Шейха-принцеса Сорайя стояла у своїй кімнаті, вдивляючись у дзеркало, ніби намагаючись знайти свою власну душу, яка здавалася такою далекою.

Сорайя була старшою дочкою королеви Маріами, і кожен її крок повинен був бути не просто обачним, а ідеальним.

Її поведінка, її слова, її рішення—все мало значення.

І цей тягар висів над нею, наче важка ноша.

У цей момент у двері тихо постукала служниця.

— Ваше Величносте, вас викликає матір, — промовила дівчина, але її голос був сповнений тривоги.

Сорайя не одразу відповіла, її думки ще витали у тумані, а коли вона поглянула на служницю, та вже відступала.

— Я скоро, — сказала шейха-принцеса, знову вдивляючись у дзеркало.

Її відображення було іншим—сповненим тривоги та невизначеності.

Маріама, її мати, чекала в королівському кабінеті.

Тиша у кімнаті була оглушливою, але навіть тут, у величному залі, вона відчувала, як її серце билося нерівно.

— Сорайя, підійди, — сказала Маріама, поглянувши на доньку.

На її обличчі не було звичної суворості, але щось у її погляді змусило принцесу здригнутися.

— Що трапилося, матір? — запитала Сорайя, намагаючись приховати внутрішнє хвилювання.