Борис Левандовський - Донор для небіжчика

З’ясувати результат анонімного тесту по телефону він не міг.

Цієї ночі Германові снився черговий кошмар.

Він, зовсім голий і весь покритий коростою, метається по квартирі; його живіт роздутий, як у вагітної жінки, і зсередини щось намагається вибратися назовні, кусаючись і дряпаючись. Германом кидає від стіни до стіни — це, в його животі, все сильніше проривається вперед. Він бачить, як чиїсь пальці надавлюють зсередини на шкіру; вона, нарешті, не витримує дикого натиску й починає рватися в кількох місцях; на підлогу падають величезні шматки темної корости, оголюючи гнійні рані на його тілі, темно-коричнева кров стікає на підлогу… Герман сповзає по стіні; його живіт розвалюється на шматки, начебто зі старої стіни обпадає штукатурка… На підлогу вихлюпується зелена блювота, з діри висувається обліплена слизом голова й повільно повертається до Германа. Він може розрізнити тільки очі, все інше заліплено густим шаром зеленого слизу, що поступово сповзає, відкриваючи обличчя. Герман починає впізнавати. Ще один шар зеленої субстанції стікає вниз… Це обличчя дванадцятирічного Гери — воно вже мертве…

— Ви, напевно, помилилися, — поліклініка знаходиться в сусідньому будинку, — першою звернулася до Германа медсестра, що сиділа в приймальні; він не встиг навіть відкрити рота. Вона зміряла його поблажливим поглядом.

Було близько десятої ранку, і в приймальні вже сиділи кілька людей. Загалом п’ятеро: жінка років сорока, дуже високого зросту і в короткій спідниці, троє молодих чоловіків і зовсім юна струнка дівчина, напевно, ще школярка, чий стиль одягу наводив на недвозначні висновки.

— Ні, — впевнено заперечив Герман, — я нічого не переплутав, мені потрібно одержати результат тесту. Я зробив аналіз у суботу.

Він згадав жінку з Добрими Очима; шкода, що сьогодні не її зміна.

— М-да?.. — з сумнівом кинула чергова медсестра; на її обличчі відбивалося запитання: «Якого чорта цьому шкарбуну робити тест на ВІЛ, якщо його останнє любовне побачення, очевидно, відбулося ще перед Полтавською битвою?»

— Талон… Він у вас є?

Герман вийняв із кишені картонний номерок. Їй нічого не залишалося, як почати колупатися в довгій шухляді з результатами готових тестів.

За той час троє чоловіків устигли здати кров і піти.

Жінка в коротенькій спідниці розглядала Германа; він чув запах її поту, що пробивався крізь нав’язливий аромат дешевих духів. Повні ноги, буквою X, доповнювали гидкий запах.

Юної гейші Герман не бачив, вона маячила десь за його спиною.

Хтось у білому халаті висунувся з дверей лабораторії і завмер на місці (Герман зрозумів, що його вкотре досліджує здивований погляд). Через кілька секунд двері захлопнулися, і з кабінету донісся дикий регіт. Причина була зрозуміла.

Медсестра, що колупалася в шухляді, у відповідь на крики за дверима кабінету теж пирснула; голова у неї затряслась, як у заводної ляльки.

Позаду Герман уловив смішок школярки.

Велика жінка трималася залізно — ні звуку.

Герман прекрасно уявляв усю картину. Комічність ситуації підкреслював одяг, що буквально висів мішком на його мощах: штани модного покрою, вільний, молодіжного фасону піджак, з-під якого визирала чорна стильна сорочка. Відколи справи страхової компанії пішли на лад, він звик одягатись із шиком. Коротше, древній, як християнство, плейбой заскочив мимохідь довідатися, чи…

Герман — деякі процеси він уже не міг цілком контролювати — голосно випустив гази…

Школярка зійшлася істеричним реготом і кинулася до виходу.

Медсестра не втрималася від коментаря:

— Цікаво, що за прекрасна леді вдостоїлась честі?.. — вона сказала це не знижуючи тону, вважаючи, що часи, коли Герман міг би її розчути, закінчилися, коли її бабуся була ще незайманою.

Нарешті вона витягла з шухляди запечатаний конверт із потрібним номером і простягнула його Германові. У нього перехопило подих.

Візьми… Та візьми ж його, нарешті! — подумки закричав на себе Герман.

Однак його руки так затряслися від хвилювання, що він попросив медсестру відкрити конверт замість нього.

Та на секунду завагалася, але розірвала тонкий рожевий папір і вп’ялася очима в маленький листок із логотипом тутешньої медичної організації. Це тривало нескінченно довгу секунду.

— Ну?.. — вирвалося в Германа мимоволі.

— Звичайно, що все нормально, — пирхнула та.

Герман напружився — нормально?

— Що… Що саме «нормально»?

— Результат — негативний!

Герман зрозумів, що його тут уже більше нічого не затримує.

Результат — негативний.

На виході його ледь не збила з ніг школярка. Вона задиркувато підморгнула йому і зникла за спиною. Негативний.