Zhi Suymi - Алаґарда. Скорочена історія, Zhi Suymi

Розділ 19. Коли невидиме стало видимим

- Блискавковідвід був знайдений, та, на жаль, підтвердилися наші найгірші побоювання. Його викрав Юаньхе. 
- Як не дивно, - Сяньґун з тяжким видихом розкинув руками. Здавалося він як ніхто був щасливим почувши це, і навіть не намагався ховати зубоскальства
- А де Кодо? – озвався престол вогню. 
Залом прокотилася хвиля здивованих окликів. Це був перший раз коли її не було на зібранні. Щоб там не ставалося, вона завжди стояла на своєму місці, але зараз… Між ними затаїлося послаблене синє світло, яке від самого початку зборів залишалося пустим.
- Вона тимчасово відсторонена, - без краплини м’якості наголосила Соларія. – Кодо допомогла Юпітеру втекти.
Як тільки пролунали її слова, настала повна тиша. Декілька незрозумілих поглядів одне на одного, а потім пролунав рішучий голос престолу вітру:
- Вона завше була брехункою, це очевидно. Ніколи її не любила…
Її слова перервалися різким ударом відкритих навстіж дверей об стіну. Сонячне світло ззовні освітило величезну кімнату, змушуючи кожного мимоволі примружитись. Поміж нього у самому низу стояла Кодо.
- Ліанель! – вона викрикнула з огидою дивлячись на подругу і твердим кроком направляючись до свого місця. Її руки тремтіли та стискалися від злості. – Чи не ти, моя хороша, після минулих зборів часто пропонувала мені оселитися в тебе, бо згідно з твоїми слів, немає тобі ближчих престолів, ніж я. І це чули всі, навіть Соларія, то що ти розказуєш зараз?!
- Кодо, - Соларія ледь втримуючи гнів, крізь зуби з вдаваною ввічливістю намагалася їй дещо нагадати. – Ти взагалі-то відсторо-
- От кому, а вже тобі точно варто було б помовчати! Ви, - вона озирнулася, обводячи пальцем усіх навколо, - просто купка виродків та брехунів. Коли я тільки-тільки знайомилася з вами, ви здалися такими хорошими. А коли мені знадобилася допомога, то хто із вас мені допоміг? Ви ж навіть не здогадуєтеся чому зміг повернутися престол води. Юпітер правильно робив, що тримався від вас подалі. Якби я тільки зрозуміла раніше…
Глухий звук удару. Слова обірвалися. Голова Кодо сіпнулася назад і вона схопилася за лице.
- Ось вам і приклад як згубно Блискавковідвід впливає на розум престолів, - потираючи руку, Сяньґун відійшов до свого місця.
Голограма Соларія розтанула у темряві, а Сяньґун відразу спустився та не говорячи ні слова вийшов із зали.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍