Стася - "Ритм твоїх слів", Стася

Глава 21: Повернення до того місця

Катерина стояла перед дверима кав’ярні, дивлячись на знайоме місце, яке стало важливим в її житті. Вона ще раз перевірила телефон, щоб упевнитися, що не запізнилася. Сьогодні, як і в той день, коли вони познайомились, все здавалось таким же легким, але разом з тим, серце билося швидше, ніж зазвичай.

Вона зробила глибокий вдих і ступила всередину. Весь інтер’єр нагадував їй ту ніч: чашки, запах кави, гамірний натовп, що не зупиняється ні на хвилину. Усі ці деталі наганяли хвилювання, але водночас давали відчуття знайомості, ніби вона повернулась до дому після довгої відсутності.

Вона оглянулась. Він був там, де вона й сподівалася його побачити. Олексій сидів за столиком, схиливши голову і дивлячись на кавову чашку. Коли він підняв погляд і помітив її, його обличчя засяяло теплою усмішкою, яка змусила її серце відгукнутися відгукнутися на кожен його рух.

— Привіт, — сказав Олексій, піднімаючи руку, щоб привітатися.

Катерина, підходячи до нього, намагалась приховати хвилювання за спокійною усмішкою. Вона сіла навпроти і взяла чашку, яку він вже встиг замовити для неї.

— Привіт, — відповіла вона, її голос трохи тремтів, але вона старалася зберегти легкість у розмові.

Вони обидва замовкли на кілька секунд, поки обстановки в кав'ярні не розтягувала мовчання. Це було дивно, бо раніше все між ними було так природно і легко, а зараз — ніби знову потрібно було знайти точки дотику. І навіть незважаючи на те, що вона вже була готова до цієї зустрічі, в її душі було відчуття, що багато чого змінилося, і тепер усе виглядало як нове починання.

— Ти прийшла, — сказав він, трохи дивуючись, але його голос був щирим. — Я думав, що ти не прийдеш.

— Я теж думала про це, — зізналася вона, трохи сміючись. — Але якщо чесно, я не могла б не прийти. Це ти, Олексій. Ти завжди залишаєш відчуття, яке не можна забути.

Олексій посміхнувся і подивився на неї з подивом, наче вона сказала щось несподівано важливе. Мовчки поклав руку на стіл, схрестив пальці і почав повільно рухати ними, ніби шукаючи правильні слова.

— Я... чесно кажучи, навіть не знаю, як почати. Всі ці місяці, коли я був далеко, я думав, чи зможу я повернутися і чи зможу я знову побачити тебе. І ось ти сидиш переді мною, і я не можу вірити, що це насправді відбувається.

Катерина подивилась на нього, відчуваючи, як все, що було між ними, відновлюється в її серці. Вона відчула тепло, яке забулося за цей час.

— Ти мав рацію, коли поїхав. Мені було потрібно час. Але, мабуть, я не зможу залишити все позаду, коли мій шлях знову переплітається з твоїм, — сказала вона злегка сумно, з усмішкою на обличчі. — Я все ще намагаюсь зрозуміти, як все це працює.

Олексій нахмурився, але в його погляді знову з’явилася та ж теплота.

— Ми знайдемо свій шлях, — відповів він, поклавши руку на її, це був жест, який означав не лише підтримку, але й спільний рух до того, що було важливим для них обох. — Тільки потрібно дати собі час.

Катерина кивнула, відчуваючи, як її серце стало спокійнішим. Вона більше не боялася, не тримала себе за межами. Вона була готова до того, щоб дозволити всьому відбутися природно. Вони обидва вже знали, що їхній шлях нікуди не веде без того, щоб пройти його разом.

І вони почали розмовляти — без поспіху, без тиску часу, без зобов'язань. Вони говорили про все: про те, як важко іноді буває знайти своє місце в житті, про тих людей, яких вони зустрічали, про переживання і досягнення. І кожне слово наближало їх один до одного.

Їхній вечір продовжувався, і, хоч десь у глибині душі вони обидва знали, що попереду ще багато питань і важких моментів, але цей момент — це була їхня відповідь на все. І в цей момент вони відчували, що можуть рухатися вперед, навіть якщо це буде складно.

Вони більше не відчували себе чужими, і навіть не було потреби намагатися що-небудь змінювати. Бо між ними вже було щось, що не потребувало слів — справжнє почуття, яке проростало з кожним дотиком, з кожним поглядом. І з кожною новою піснею, яку він заспіває для неї, вони будуть все ближче до того, що колись втратили, і що зараз знову можуть знайти разом.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍