Андіона Гобой - Лімбо Сонне Царство, Андіона Гобой

Чи було у вас таке, що ви не могли прокинутися якби не намагалися? У Луціани було безліч разів. В науці це називається - сонний параліч. Вірніше ти прокинувся, але не можеш рухатися; та в Лімбо параліч проявляється по іншому а саме: там ти як у клітці і простір замикається навколо тебе. Звичайно,ви скажете що то форма страху - клаустрофобії та там все інакше тож це нормально для Сонного Царства. Досі не визначено чому це відбувається з людиною, проте цю хворобу не вважають небезпечною. Я ж думаю, діло не у фізіології а в психічних рефлексах. Виглядає так, наче Лімбо не хоче відпускати подорожуючого аби показати щось важливе і задля цього блокується координація рухів у Наві, щоб людина не могла перервати сон.

Принципово сонний параліч виникав у Луціани під час напруженої гнітючої атмосфери сну, який сковував первобитним жахом. Сон наповнений яскравими емоціями добре запам’ятовується при прокиданні уранці. Мабуть тому так і задумано.

Її родина-мама та бабуся - люди зі снів яких їй ніколи не вдавалося піти аж доки вони того не захочуть. І в тих снах завжди присутня нервова напруга. Останнього разу Луціана та її мати були закордоном. Вони ще не довго там перебували, тож її мати облаштовувала а новий дім. А Луціана тим часом гуляла. Вона була в клубі для німфоманів, бо полюбляла подібне. Там один мужик дрочив перед усіма, взяв дилдо й дробив-уявляв себе жінкою думаю. І вона наче в трансі спостерігала за цим дійством. Та зовсім забула про час. Коли повернулася додому, була ніч - біля 22/30. Мати не спала і чекала дочку. Здійнялася сварка, мати сказала Луціані: «Де ти була?! Уже так пізно! Ти могла заблукати і не знайти дорогу додому!» місто, в якому вони перебували, було дійсно велике. Але Луціана ж не загубилася. Вона була обережна і намагалася донести ці думки мамі. Але це було важко, бо коли та переживає за свою дочку то її монолог неможливо було зупинити аж поки мати все не скаже доні. Так і сон контролювала силою волі аби займатися вихованням єдиної дочки котра в Наві була доволі далеко від отчого дому і на думку матері-потребувала наставлянь.