Павло Штепа - Українець і Москвин: дві протилежності

звідтам потрапив до італійської музичної академії. В тій Академії М. Березовський переміг у змагу за ліпшу композицію славного на весь світ В. Моцарта. Був би М. Березовський не мав доброго голосу, був би загубився десь на селі, і цей наш музичний геній, якому москвини із заздрості вкоротили віку на 32–му році життя, як і другому нашому музичному Генієві А. Веделю на 39–му році (замордували в тюрмі) чи М. Леонтовичеві на 44 році (застрелили). Так само Т. Шевченко лише припадково не загинув у кріпацтві. Був би не мав він малярських здібностей, були б мали ми ще кількадесят творів безіменної народної творчости, а не «Кобзар».

Багато, дуже багато таких безіменних Шевченків і Березовських загубилося, не виявивши себе. Бо ж уся народна творчість і творилася тими безіменними Шевченками, Березовськими, а нарід лише підхоплював ті твори і передавав з покоління в покоління, мабуть, знижуючи їх якість у тих передачах.

Мала Україна і своїх Наполеонів, Кромвелів, Бісмарків, Святослава, Володимирів, Б. Хмельницького, І. Мазепу, П. Богуна, І. Виговського, П. Орлика та інших. Ми їх недооцінюємо, але навіть вороги України вимушені визнати їх ґеніяльність. Так, напр., польський історик пише: «Б. Хмельницький мав багато тяжче за О. Кромвела завдання. Весь простір його держави з усіх боків мав відкриті, загрожені кордони. Не мав Б. Хмельницький вишколеного державного апарату, як О. Кромвел. Військо, фінанси, державну господарку, адміністрацію, зносини з чужими державами — все це треба було творити з основ і за буремних воєнних часів у поспіху.

Коли його військо не вмирало з голоду, мало зброю, гармати, набої, добру розвідку, спритних агентів за кордоном, коли не забракло грошей, то все це є його особиста заслуга. Була це людина надзвичайна, ґеніяльна» (L. Kubala. «Wojna Moskiewska»).

Прекрасна трипільська кераміка, що дивує багатством свого меандру чужих археологів; св. Софія, що зачаровує своєю красою чужих мистців; легенди, казки, думи, що вражають чужинця глибиною народного світогляду; музичне багатство пісень, що примушує чужинців збирати та співати їх (хор, складений з чистокровних голландців); пісні, що українофобів обертають на українофілів протягом одного концерту (див.: Л. Безручко. «З піснею по світах») — все це величезне багатство створили оті невиявлені Шевченки і березовські. Що більше! За оцінкою чужинців (L. Niederle) український фольклор є одним з найбагатших у світі. Але ж цей найбагатший є лише мізерними рештками, мабуть, лише один відсоток з того, що загинуло. А яке ж колосальне багатство було в тих 99 відсотках, що загинули безповоротно! Який же велетенський Творчий Дух те все створив! Створив у несамовито трагічних умовах тяжких столітніх війн. А що ж міг би створити творчий ґеній Української Нації за більш–менш людських умов, хоч би в таких, в яких жила Европа? Натяк на це дає культурна творчість України за ті малі хвилини свободи, коли кордони України охороняв меч її воїв.

Уже в першому столітті християнства, в XІ–XІІ ст. з’являються в Україні не лише перекладні, але й велика кількість оригінальних українських творів, яких рівень, якщо не перевищував, то не був і нижчим за рівень грецьких та римських. У XIII–XIV–XV ст. Україна була диким полем: св. Софія лежала в руїнах. Але відразу ж, як козацька шабля П. Сагайдачного стала на сторожі кордонів України, — відбудовується св. Софія, виростає Могилянська Академія — цей єдиний на сході Европи університет на довгі століття; ростуть, як із землі, друкарні і нова література. Навіть по полтавській катастрофі український творчий дух не давав задушити себе, московському варварові: протягом XVII–XVIII ст. з’являються сотки оригінальних творів українців в літературі, мистецтві, музиці, що про їх ми згадували.

У XIX ст. з’являється І. Котляревський і нарешті інкарнація творчого духа України — Тарас Шевченко. За ним вже потягнувся безпереривний ланцюг більших і менших творців української культури. Казковими кроками йде українська кооперація. Виблиснуло сонце свободи на кілька коротеньких років по 1917 році, і з’являється велика плеяда українських письменників, мистців, організаторів, серед яких чимало великих талантів.

Нарешті з’являється духовий вождь українських націоналістів Дмитро Донцов, а за ним Провід Української Нації — Організація Українських Націоналістів з легендарною Українською Повстанською Армією — дитиною Круг і Базарів.

П’ятсот Безсмертних Українок, смертю смерть перемігши, засвітили високо в блакитному небі золотий Тризуб, завершений християнським хрестом, і залунав їхній славень з неба:

СИМ ПЕРЕМОЖЕТЕ:

ТРИЗУБОМ, ЗАВЕРНЕНИМ ХРЕСТОМ.

НАЦІОНАЛІЗМОМ, СПЕРТИМ НА ЗАКОНАХ БОГА.

XXXV

ПРИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНИ

Незчислимі мільярди планет летять з несамовитою швидкістю в Безмежність. Мільярди планет, у мільйони разів більші за нашу, творять упорядковані групи — системи в мільйони разів більші за нашу сонячну. Кожна планета крутиться навколо власної осі з величезною швидкістю і летить по математично точному, визначеному наперед шляху — орбіті разом зі своєю групою, яка, своєю чергою, вся летить також по наперед визначеному, математично точному шляху. Мільйони тих груп летять із несамовитою швидкістю по мільйонах різних шляхів — орбіт, а нема зударів, нема замішання, нема ані тіні хаосу. Навпаки — кожна і всі мають свій математично точний, визначений наперед якоюсь найвищою силою, найвищим розумом шлях. Який же неймовірно точний порядок, лад, гармонія!

Подивіться в зоряну ніч на небо. Мільярди планет, в мільйони разів більші за нашу в русі, в предвічному, вічному, післявічному русі, русі, русі. Макрокосм, Всесвіт летить у Безконечність. Куди? Чому? Як, звідки то все повстало? Для чого? Яка сила ЗАПОЧАТКУВАЛА той рух? Рух такий безмежний, такий гармонійний. Яке ПРИЗНАЧЕННЯ того всього руху? Всього того ЖИТТЯ?

Приголомшені величчю, гармонійністю всесвіту, не можуть відповісти на ці питання безпорадні визнавці матеріялістичного світогляду. Але український націоналізм має відповідь на ці великі питання. Відповідь ясну, точну, вичерпну. Відповідь, що вся складається з одного коротенького слова, але Слова понад усі слова — БОГ. Предвічний Бог. Творець усього видимого і невидимого. Найвища сила. Найпремудріша Премудрість. Найвища Справедливість. Найглибша Любов. Творець і Вседержитель. Бог Предвічний. Він створив усе. Він уклав УСІ закони того Руху–Життя. Він призначив усьому Макрокосмові і Мікрокосмові, ВСЬОМУ, що в них існує — від найбільшої планети до найменшого атома — точно означену функцію, завдання, точно означене ПРИЗНАЧЕННЯ.

Мікрокосм збудуваний за тим самим принципом, що і макрокосм — принципом вічного руху, руху по точно визначених шляхах і з точно визначеною швидкістю. В мікрокосмі існують, як і в макрокосмі, свої ґрупи–системи атомів, у середині яких кружляють свої «планети» — протони. В макрокосмі існує безконечна їх кількість — теж і в мікрокосмі. Як у