Стівен Сілбігер - МВА за 10 днів

вплинути на один бік балансового звіту, не збалансувавши всю статтю. Тому, коли активи дорівнюють сумі зобов’язань і власного капіталу (A = З + ВК), кажуть, що «баланс зійшовся». Якщо баланс не зійшовся — значить бухгалтер десь помилився.

Процес ведення бухгалтерського обліку: метод подвійної бухгалтерії

Ви мабуть чули, що бухгалтери роблять бухгалтерські записи у своїх книгах, де записують кожну окрему бізнес-операцію. Свої книги бухгалтери називають головними книгами. Перелік рахунків називають планом рахунків. Відповідно до принципу збалансування, який ілюструвало основне рівняння бухгалтерського обліку, збільшення активів розміщують з лівого боку, під назвою дебет, а збільшення зобов’язань і власного капіталу розміщують з правого боку, під назвою кредит. Бухгалтерські записи обов’язково мають щонайменше дві позиції даних — дебет і кредит. Записи про зменшення активів розміщують справа, до кредиту, а зменшення зобов’язань і капіталу — зліва, до дебету. Через цей метод запису з правої і лівої сторін, ручне ведення обліку операцій по кожному рахунку нагадує літеру «Т», і тому ці записи називають Т-рахунками.

ПРАВИЛА ВНЕСЕННЯ ЗАПИСІВ У РАХУНКИ

          Рахунки зобов’язань     Рахунки активів     Зменшення дебету Збільшення кредиту             Збільшення дебету Зменшення кредиту     Рахунки власного капіталу             Зменшення дебету Збільшення кредиту          

Наприклад, на початку року Боб і його батько випустили пакет у тисячу акцій на суму своєї початкової інвестиції в магазин у розмірі 15 000 $. Бухгалтерський запис цієї операції виглядав так:

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ЗАПИС У БАЛАНСОВОМУ ЗВІТІ № 1 НАЗВА РАХУНКУ (ТИП) ДЕБЕТ КРЕДИТ ДІЯЛЬНІСТЬ Готівка (Актив) 15 000   збільшення Прості акції (Власний капітал)   15 000 збільшення

Виплату боргу було б занесено до бухгалтерської книги аналогічно:

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ЗАПИС У БАЛАНСОВОМУ ЗВІТІ № 2 НАЗВА РАХУНКУ (ТИП) ДЕБЕТ КРЕДИТ ДІЯЛЬНІСТЬ Банківський борг (Зобов’язання) 15 000   зменшення Готівка (Актив)   15 000 зменшення

Оскільки кожен запис у бухгалтерських документах є збалансованим, у кінці періоду весь балансовий звіт, де підсумовані окремі «рахунки» та їхній чистий залишок на кінець періоду, також зводять до балансу (A = З + ВК).

Приклад балансового звіту

Розглянемо приклад місцевого продуктового магазину і гляньмо на балансовий звіт за перший рік його роботи.

Цей звіт Боба нагадує типові балансові звіти багатьох роздрібних і виробничих фірм. Варто відзначити три речі. По-перше, загальна сума активів дорівнює загальній сумі зобов’язань і власного капіталу. По-друге, активи розміщені зліва, а зобов’язання і власний капітал — справа, як і бухгалтерські записи дебету і кредиту. По-третє, балансовий звіт складено станом на визначений момент часу, 31 грудня 2012 року, конкретну дату. Попри те, що бізнес — це результат купівлі та продажу протягом тривалого часу, балансовий звіт — це лише «моментальний знімок» ресурсів і зобов’язань компанії у визначений момент.

Стилі лідерства: бачення (V), відданість своїй справі (C), навички управління (M)

Адаптовано з «Дослідження стилю лідерства» проф. Джеймса Клоусона («Survey of Managerial Style», by Professor James Clawson), Ситуація для практичного аналізу UVA — OB—358, p. 14. © Darden Graduate Business School Foundation, Charlottesville, Virginia, 1988

Ліквідність: поточна і довгострокова

Важливим аспектом балансового звіту є те, що активи і зобов’язання вносять до переліку у порядку їхньої ліквідності, від найбільш до найменш ліквідних. Ліквідність означає можливість переведення активу в готівку. Готівка, дебіторська заборгованість від клієнтів і товарно-матеріальні запаси (ТМЗ) називаються поточними, і їх вносять до переліку першими, оскільки їх можна легко перевести і конвертувати в готівку протягом наступного періоду роботи — зазвичай, одного року (тобто вони є ліквідними). Обладнання продати непросто; тому його класифікують як фіксований, довгостроковий і непоточний актив (NCA) і вказують під поточними. Гляньте на балансовий звіт Боба й переконайтесь у правильності розміщення цих пунктів.

З боку зобов’язань — кредиторська заборгованість перед постачальниками, заборгованість по заробітній платі, податкова заборгованість. Це поточні зобов’язання. Ці зобов’язання є короткостроковими, бо мають бути погашені протягом року. Банківський борг є довгостроковим або непоточним зобов’язанням (NCL), тому що його буде погашено протягом кількох років.

Оборотний капітал

Як у бухгалтерському обліку, так і у фінансах широко використовують термін оборотний капітал. Він позначає ті активи та зобов’язання компанії, які постійно «обертаються» і є частиною її повсякденної діяльності. Це найбільш ліквідні активи, що дають читачеві фінансового звіту поняття про платоспроможність фірми. Відповідно, пункти оборотного капіталу — це поточні активи й зобов’язання фірми. Чистий оборотний капітал, міра платоспроможності фірми — це сума поточних активів мінус сума поточних зобов’язань.

Асоціативна карта для назви книги (подано за оригіналом)

Поточні активи  — Поточні зобов’язання  = =  Чистий оборотний капітал

Чистий оборотний капітал магазину Bob’s Market становить 28 000 $ (115 000—87 000). Це надлишок ліквідних активів, що компенсує кількість поточних зобов’язань Боба. З точки зору банкіра, продуктовий магазин із суттєвим чистим оборотним капіталом може мати незначний кредитний ризик, адже компанія спроможна виплачувати свої кредитні платежі. Водночас для рейдерської фірми або аналітика, що оцінює операційну діяльність компанії, це свідчитиме про те, що власник магазину погано керує товарно-матеріальними запасами і тримає забагато товарів на полицях і забагато готівки у касах. Далекоглядний керівник підприємства зменшив би кількість товару та готівки під рукою й поклав би різницю собі в кишеню в якості дивідендів. Оптимальна кількість оборотного капіталу залежить від сфери діяльності.

Яку роль відіграє власний капітал

Власний капітал — це довгострокове зобов’язання компанії перед її власниками. Якщо компанія буде успішною, вона зобов’язана повернути власникам прибуток на вкладені в неї кошти. На власний капітал не встановлюють відсоткову ставку, погашення боргового зобов’язання по ньому не обмежують певними строками, як у випадку з банківським кредитом, тому його вказують під зобов’язаннями. Власники отримують гроші лише після виплати компанією усіх інших боргових платежів. Прибуток власника залежить від успішності компанії.