Стівен Сілбігер - МВА за 10 днів

дає економісту-аналітику можливість порівняти показники діяльності минулих періодів із теперішніми показниками. Це правило, як і раніше всі подані вище, покликане звести до мінімуму спокусу внести у звітність неприбуткові види діяльності, якими підприємці полюбляють приховувати погані показники.

Принцип послідовності передбачає, що компанії з року в рік оцінюють свої товарно-матеріальні запаси однаковим способом. Є два основних методи: «першим прийшов, першим пішов» (First In First Out, FIFO) та «останнім прийшов, першим пішов» (Last In First Out, LIFO). При використанні методу FIFO витрати на придбання найстаріших запасів визнають першими як вартість запасів, які вибувають. При використанні методу LIFO, як вартість запасів, які вибувають, вказують спочатку витрати на придбання найсвіжіших товарів. На метод бухгалтерського обліку не впливає фізичне переміщення запасів. Це просто метод бухгалтерського обліку. Ви, мабуть, розумієте, що якби метод ведення бухгалтерського обліку можна було змінювати як заманеться, то підприємливий бухгалтер міг би кожного року складати фінансові звіти інакше, маніпулюючи даними. Послідовність вимагає щороку дотримуватись одного й того самого методу ведення бухгалтерської звітності.

Щоби проілюструвати використання методів FIFO та LIFO, уявімо продавця цінних монет, який має на вітрині дві ідентичні золоті монети. Одну він купив 1965 року за 50 $, а іншу — 2012 року, за 500 $. В його магазин приходить нумізмат і купує одну з монет за 1000 $. Якщо власник магазину використовує метод FIFO, то він внесе до записів продаж на суму 1000 $, витрати в 50 $, і прибуток у 950 $. Його залишкові запаси — це одна монета історичною собівартістю в 500 $. Витрати на першу куплену монету були записані першими як витрати на проданий товар. При використанні альтернативного методу LIFO власник записав би витрати у 500 $, а прибуток лише в 500. У записах про запаси була би вказана одна монета вартістю в 50 $. Останні витрати були би використані першими. Яку монету було фактично продано — 1965 чи 2012 року придбання — не має значення. Це просто метод бухгалтерського обліку. Однак обраний метод суттєво впливає на те, як компанія рахує прибутки й оцінює запаси. Це таки має значення.

Якщо є «вагома» причина для зміни методу ведення бухгалтерського обліку, її треба вказати як примітку в кінці фінансового звіту. В примітці також має бути зазначено, як вплинула ця зміна на прибутки та вартість активів відповідного року. Ви можете втекти, але від бухгалтера вам однаково не сховатися.

Суттєвість

Важливим моментом фінансових звітів є те, що суми в них не вказують з точністю до копійки, попри те, що від прискіпливих бухгалтерів цілком можна чекати таких звітів. Насправді, вони є лише по суті правильними, тож читач може отримати достатнє розуміння того, в якій ситуації перебуває підприємство. Фінансові звіти дають відносно точну картину, на підставі якої адекватно мисляча людина могла б приймати адекватні рішення. У звітах кіоску з газованою водою неточність у сто доларів може суттєво викривити дані, а от неточність у десять доларів — ні. У звітах же таких гігантських багатонаціональних компаній, як Coca-Cola, можуть бути неточності на мільйони доларів, і це не матиме суттєвого впливу на загальну картину, на підставі якої приймають рішення.

Ви вже, мабуть, склали певне уявлення про те, як бухгалтери сприймають свої компанії і, може, навіть зрозуміли, чому вони здебільшого є консерваторами, і не тільки в роботі. У попередньому виданні цієї книги я розмістив карикатуру, в якій підсміювався над консерватизмом бухгалтерів. Я знайшов його на інформаційному стенді компанії Arthur Andersen, де працював аудитором. Та Arthur Andersen збилася зі шляху через кілька років після того, як я звідки пішов, і розпалася 2001 року у зв’язку з шахрайством, пов’язаним із падінням Enron. Після цього на ринку лишилася «велика четвірка» бухгалтерських компаній: PricewaterhouseCoopers, KPMG, Deloitte Touche Tohmatsu та Ernst & Young. Тому, щоб іти в ногу зі змінами, я обрав іншу карикатуру.

ФІНАНСОВІ ЗВІТИ

МВА не вчать, як проводити операції на комп’ютері; їх радше навчають трактувати інформацію, яку генерують бухгалтери. Фінансові звіти — це підсумок усіх окремих операцій, записаних протягом певного часового проміжку. Фінансові звіти — це кінцевий продукт бухгалтерського обліку. Вони дають користувачам нагоду побачити чіткий підсумок того, що відбулося. Аби зрозуміти, як у компанії справи, ви повинні вміти прочитати три головних фінансових звіти: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів.

Балансовий звіт

Визначення

Для початку вам потрібно знати основні терміни, що їх використовують у балансовому звіті. Балансовий звіт представляє активи, якими володіє компанія, зобов’язання компанії перед іншими суб’єктами та сумарні інвестиції її власників. Балансовий звіт показує баланс цих категорій станом на конкретну дату. Це моментальний знімок володінь компанії на конкретний момент часу. Балансовий звіт — це основа для всіх бухгалтерських звітів, і ви повинні його розуміти. Розгляньмо складові балансових звітів.

Активи — це ресурси, якими володіє компанія, щоб у майбутньому отримати певну вигоду.

• Готівка.

• Товарно-матеріальні запаси.

• Суми до отримання від клієнтів — дебіторська заборгованість.

• Обладнання.

• Будівлі.

Зобов’язання (пасиви) — це конкретні суми зобов’язань щодо повернення позичених коштів, боргів та інші зобов’язання щодо надання товарів або послуг іншим суб’єктам.

• Банківський борг.

• Суми, заборговані постачальникам — кредиторська заборгованість.

• Рахунки, оплачені авансом, або передоплата від клієнтів за доставку товарів і послуг.

• Податки.

• Заробітна плата, заборгована працівникам.

Власний капітал — це сумарна кількість грошових коштів, які власники інвестували в компанію. Їхні інвестиції можуть мати форму готівкових коштів, інших активів або реінвестування доходів компанії.

Психологічна псвпп-модель

«Чому люди поводяться так, як поводяться», ситуація для практичного аналізу, Дарденська школа бізнесу, UVA — OB—183, рис. 5, стор. 16. © Darden Graduate Business School Foundation, Charlottesville, Virginia, 1986

• Прості акції — інвестиції власників.

• Додатковий оплачуваний капітал — інвестиції власників.

• Нерозподілений прибуток — реінвестування доходів власниками.

Основне рівняння бухгалтерського обліку

Як видно з назви, балансовий звіт — це звіт про «баланси». Основне рівняння, яким керуються при зведенні бухгалтерського балансу, має такий вигляд:

Активи (A) = Зобов’язання (З) + Власний капітал (ВК)

Те, чим ви володієте (активи), — це сума того, що ви взяли в позику (зобов’язання) і того, що ви вклали (капітал), щоб заплатити за це. Це рівняння пояснює усе, що міститься у бухгалтерських записах компанії за певний період часу. Запам’ятайте це!

Приклади пошуку «збалансованого» рішення

На прикладі нового місцевого супермаркету Bob’s Market я покажу вам три варіанти пошуку збалансованого рішення.

1. Коли магазин розпочав свою роботу, Боб придбав касовий апарат. Кількість активів на лівій шальці терезів збільшилась, але також на правій шальці збільшився банківський борг за оплату активів — зобов’язання. Збільшення активів збалансувалося збільшенням зобов’язань.

2. Коли Боб інвестував трохи власних коштів і взяв певну суму в батька, щоб відкрити магазин, власний капітал на правій шальці терезів збільшився, і кошти, активи, на лівій шальці збільшилися, щоб збалансувати операцію.

3. Коли магазин стане успішним бізнесом, Боб зможе виплатити свій банківський борг за касовий апарат (зобов’язання на правій шальці зменшаться). Кількість активів (з лівого боку) також зменшиться, що відповідно збалансує операцію.

Усі операції відповідають цьому принципу пошуку збалансованого рішення. Неможливо