Стівен Сілбігер - МВА за 10 днів

по звітних періодах. Оскільки звіти про фінансові результати відображають діяльність протягом певного часу, період відображення у звітності має дуже велике значення. Якщо компанія IBM продала потужний комп’ютер в кредит компанії Ford Motor Company 31 грудня 2012 року, то при обліку за принципом нарахувань операція повинна бути зареєстрована 2012 року, коли було підписано договір, а не 2013-го, коли компанія Ford фактично перерахувала кошти. Операцію з продажу потрібно облікувати 2012 роком, адже саме тоді компанія Ford юридично зобов’язалася прийняти поставку комп’ютера. І саме в цей період у бухгалтерській звітності IBM повинні бути внесені записи про продаж та пов’язані з ним витрати і прибутки. Водночас компанія Ford 2012 року повинна відобразити у звітності — тобто зарахувати і розподілити — витрати, пов’язані з використанням комп’ютера на період його експлуатації.

Відповідність доходів та витрат. За тою самою логікою, що й при розподілі витрат, виручка від продажу і супровідні витрати повинні бути відображенні в одному й тому самому обліковому періоді. Якщо звести до відповідності прибутки, отримані від реалізації, та супровідні витрати, можна дізнатися, який дохід фактично отримала компанія. Наприклад, коли мережа супермаркетів Safeway продає свіжі овочі 31 грудня 2012 року, але оплачує рахунок постачальника щойно у 2013-му, облік за принципом нарахувань однаково віднесе витрати, пов’язані з цим продажем, до 2012 року. Продаж Safeway у 2012-му потяг за собою витрати, і тому цьому продажу мають відповідати витрати, розподілені на той самий рік. Без встановленої політики розподілу витрат та зведення доходів і витрат до відповідності обліковці могли запросто маніпулювати фінансовими звітами, обираючи, на який період записувати продажі чи витрати, аби приховати чи відкласти на потім відображення своїх негативних показників.

Визначення операцій та об’єктивність

Бухгалтерські записи містять тільки ті операції, які було «завершено» і які мають «кількісно вимірювану» грошову цінність. Продаж, який не було завершено, хоча його і сприймають як «надійний», до записів не вносять. Навіть якщо авторитетний менеджер із продажу із CaseIH присягнеться, що фермер Джоунс точно купить у компанії комбайн, бухгалтер йому відмовить: з облікової точки зору, продаж ще не відбувся. І CaseIH ще не доставила машину, і фермер ще не підписав контракт, який зобов’язує його до сплати.

Бухгалтери також мають правило об’єктивності, яким керуються у сумнівній ситуації. Потрібно оперувати обґрунтованими та доступними для перевірки доказами на підтримку операції, інакше її записано не буде.

Наприклад, репутацію, що виникла внаслідок діяльності на благо громадськості, внести до бухгалтерських книг неможливо. Як би ви її оцінили? Компанія Archer Daniels Midland (ADM) регулярно проводить на ТБ пропаганду про те, яка дешева їжа в Америці проти решти світу. Хіба може бухгалтер об’єктивно оцінити хоча б у долар «добрі почуття», спрямовані до компанії від сердець вдячних американців або від конгресменів? Патенти та винаходи також важко оцінити. Якщо Du Pont придбає у винахідника патент на новий хімічний продукт за 1 000 000 $, його буде внесено до бухгалтерських книг як 1 000 000 $. Патент має вимірювану ринкову вартість.

Однак якщо науковий співробітник Du Pont розробить у лабораторії новий технологічний процес, бухгалтери не зможуть зафіксувати інновацію, допоки її не буде продано. Бухгалтерові потрібен контракт і погашений чек, щоби підтвердити запис у книгах.

Коли 2002 року луснула компанія WorldCom, їхні активи — телекомунікаційна мережа — значились у книгах із переоцінкою на 3,3 млрд $. Бухгалтери додавали поточні експлуатаційні витрати на регіональну діяльність до вартості активів компанії, а це були звичайні витрати на обслуговування міжміських дзвінків через місцевих операторів зв’язку.

Бухгалтерський консерватизм та історична собівартість активів

Коли компанії мають збитки, що є імовірними і можуть бути розраховані з достатнім ступенем точності, бухгалтери їх вносять до книг навіть у разі, якщо збитків насправді не було. Коли очікуються прибутки, бухгалтери відкладають їх внесення до бухгалтерських книг на потім — до моменту, коли вони фактично будуть отримані. Якби 2010 року керівництво компанії International Paper очікувало отримати у 2012-му великі прибутки від продажу своєї головної офісної будівлі на Мангеттені, вони не змогли б записати свої прибутки до 2012-го. Їхній переїзд до Мемфісу був непевним. Керівництво могло передумати або ж ринок нерухомості міг обвалитися. Та суто теоретично припустімо, що International Paper 2010 року з’ясувала, що у 2012-му їй доведеться здійснювати чистку котлована з токсичними відходами під будівлею свого офісу. Керівництво мало би найняти консультанта, який підрахував би вартість послуги, і зафіксувати це у 2010-му. Так читачі фінансової звітності були би попереджені про те, що у 2012-му над компанією нависнуть чорні хмари.

Аналогічно були відкриті судові процеси довкола азбесту, яким багато компаній підживлюють ґрунт, — це умовна заборгованість, яку слід щорічно переглядати і вказувати у звітах, щоб їхні читачі розуміли можливе знецінення корпоративних активів. Консерватизм бухгалтерського обліку обумовлює підготовку фінансових звітів. Коли не знаєте, що робити, мисліть консервативно. Бухгалтерські записи містять лише вимірювані та доступні для перевірки дані про майно, борги, продажі та витрати.

Консерватизм також обумовлює запис операцій відповідно до їхньої історичної собівартості. На підйомі ринку нерухомості вартість головного офісу компанії International Paper у Нью-Йорку зросла, однак визнати цей прибуток як виграшний неможливо, навіть якби компанія на початку XVII століття виміняла його в індіанців за кілька прикрас. У звітності вартість нерухомості відповідає вартості намиста, яке індіанці отримали в обмін на це майно. З точки зору бухгалтера вартість будівлі до моменту її продажу може зменшитися.

Коли вартість активу стає нижчою за вказані у звітах витрати на нього — це вже інша історія. Консерватизм обумовлює врахування збитків вже сьогодні — інакше читача фінансової звітності можна ввести в оману, і він вважатиме, що відображені активи коштують не менше своєї історичної собівартості.

Вартість товарів, що зберігаються як запаси на складах компанії, також вказують відповідно до їхньої історичної собівартості. Навіть якщо ціни зміняться, об’єктивною є та ціна, яку підприємство заплатило раніше. На підтвердження цих витрат мають існувати реальні документи — замовлення на поставку і рахунки на оплату. Наприклад, якщо Staples Office Supplies у своїх бухгалтерських книгах вказує закупівлю бланків виробництва компанії International Paper, то вказана ціна за бланки повинна відповідати їхній собівартості на момент купівлі. Навіть якщо в наступних замовленнях цей товар проходив за вищою ціною, вартість товару, яким вже володіє компанія, в бухгалтерських книгах Staples буде вказана історична собівартість.

Принцип безперервності

У фінансових звітах підприємства відображаються як чинні юридичні особи. Ціни у бухгалтерських записах вказують з урахуванням припущення, що підприємство діє безперервно. Бухгалтери припускають, що компанії продовжать працювати у видимому майбутньому; тому ціни, вказані у фінансових звітах, не є «ліквідаційними». Як ви вже знаєте, бухгалтери використовують історичну собівартість. Наприклад, сталепрокатне обладнання дуже дороге. Воно може багато коштувати для чинної компанії-виробника, як‑то US Steel, та коли його продають на аукціоні у зв’язку з банкрутством, воно коштуватиме копійки. Не нове промислове обладнання для нових покупців має невелику цінність. Відповідно, у бухгалтерських записах використовується історична собівартість із припущенням, що компанія використовує своє обладнання із перспективою продовження діяльності.

Послідовність

Принцип послідовності відіграє дуже важливу роль для читачів фінансових звітів. Принципи бухгалтерського обліку вимагають від підприємства рік за роком послуговуватись однаковими правилами ведення обліку. Це