Марія Євтушенко - Попелюшка з Франківщини, Марія Євтушенко

20

Бачу, як хлопець блідніє. Як витягується здивовано його обличчя. Такого питання він не очікував. А я добиваю:

— Чи ти в господарі мітиш? — хмикаю і встаю з місця. — Тебе сама Олена приваблює чи її спадщина все ж таки більше цікава?

Василь різко випускає повітря. Злиться. Емоції його так і вирують, і, схоже, якщо я не зменшу обертів, то бійки нам не уникнути. А я не для того все це затіяв. Не те, що я боюся його, у своїх силах впевнений. Але борушкання може неабияк зіпсувати мою репутацію в очах родичів Олени, і тоді вони не відпустять дівчину зі мною.

— Василь, я правильно запам'ятав? — уточнюю його ім’я, намагаючись при цьому звучати якомога приязніше.

Хлопець киває, і я не без полегшення помічаю, як він намагається взяти себе в руки.

— Я запропонував Олені роботу дизайнером у своїй компанії, бо побачив її потенціал, - терпляче пояснюю, щоб він заспокоївся і відчепився від мене. — Її талант повинен принести їй визнання та успіх, а не згинути тут, серед поросят і грядок.

— І справді тільки на роботу її кличеш? — примружується і дивиться підозріло.

Ох і наївняк! Навіть якщо в мене і немає видів на дівчину, то що завадить їй закохатися у якогось столичного хлопця? Дивлюсь на Василя і розумію, що він зараз готовий повірити у будь-які мої слова, що б я не сказав.

— Тільки на роботу, — киваю і повертаюсь до входу у дім.

Ця розмова ні до чого не призведе. Марна трата часу.

— Ну дивись, мажоре, — долинає мені в спину, — Оленка мені як рідна сестра, в образу її не дам!

Ну-ну. Знаємо ми таких “братів”. Хоча варто віддати хлопцеві належне, він принаймні наважився на цю розмову. І в бійку полізти, захищаючи честь дівчини, не побоявся б.

— На добраніч, Василю, — кажу йому і зачиняю за собою двері.

Почуваюся паскудно. Навіть перша маленька перемога більше не тішить. Я ж і справді нечесно вчиняю з Оленою, от і хлопця обдурив. Воно того варте? Адже вийшло в мене все це не тому, що вони дурніші за мене. Просто я хитріший, підступніший, життя у великому місті та володіння бізнесом роблять нас такими. Вміння показати правду під потрібним собі кутом приходить із досвідом ведення переговорів.

У ліжку кілька разів міняю позу, а заснути однаково не можу. Очі заплющую й одразу бачу довірливе обличчя Олени. Повірила. Вона повірила, що я їй роботу лише дизайнером пропоную. Це, звісно ж, так і є, проте вона й справді потрібна мені як ескорт. Лише гарне доповнення. Супровід без обтяжливих обставин у вигляді інтиму. На цю роль я маю безліч претенденток. Але однаково стосовно Олени неї це не чесно. Зрештою, роблю висновок, що я хитрий жук, але не настільки.

Вирішую, що тільки-но підвернеться зручний випадок, розповім їй про суперечку з друзями, про Альбіну і запропоную чесну угоду. Вона зіграє роль моєї нареченої, а я надам їй підтримку, допоможу фінансово та навчу виживати у столиці. Дівчинка вона не дурна, швидко второпає що до чого. І тільки після цього я нарешті провалююсь у царство сновидінь.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно