Сергій Вікторович Мирний - Чорнобильська комедія

Технік у сірому халаті далі й далі витягає з конструкції палюгу, обгорнену в кадмій…

Лавина розпаду набирає силу. Клацання лічильників розпадів стає суцільним, безперервним тріском.

Все більше атомів урану розпадається щомиті — і, значить, все більше й більше розпадів кожну наступну мить… Лавина розгортається.

Тріск лічильників перетворюється в ревіння. Майже зразу — у вищання.

Їх вимикають. Для реєстрації інтенсивності розпаду вмикають самописець.

В абсолютній тиші, що несподівано впала на цех, присутні невідривно слідкують, як…

...на розграфленому папері, що рухається, перо самописця дереться все вище й вище — все крутіше й крутіше…

Кожні дві хвилини потужність зростає вдвічі… Дев'яносто хвилин експерименту в такому режимі, — і потужність «купи» досягне мільйона кіловат! — потужності реакторів (того ж таки чорнобильського), які навчаться будувати аж за десятиліття по тому! «Купа» не витримає такого шаленого виділення енергії…

Затамувавши подих, всі дивляться на Фермі.

Він віддає наказ технікові. Той перестає рухати палюгу з кадмієвою фольгою. Перо самописця, виписавши за інерцією «горб», плавно йде вниз — і поступово застигає на сталій позначці: з-під пера йде рівна горизонтальна лінія.

ФЕРМІ: Панове, вітаю вас! Ланцюгова реакція в купі стабільна.

Спокійно ховає логарифмічну лінійку в добротний тертий шкіряний чохол, робить знак працівникові біля «купи».

Технік з готовністю хитає головою у відповідь, закріплює напіввитягнуту палюгу в її положенні. Демонстративно відходить від «купи». Регулюючий стрижень зафіксовано так, що він гальмує тільки подальший розгін реакції поділу: швидкість поділу постійна, число розпадів не змінюється з часом, про що й свідчить самописець.

Уперше на планеті Земля здійснюється керована ядерна ланцюгова реакція. Шалена енергія розпаду ядер залежить від рухів непоказного техніка в сірому халаті…

ЮРБА ПРИСУТНІХ: Є! Ур-ра! Це — як відкриття вогню!

ЕНТУЗІАСТ (розчаровано): Але чому — жодного фотографа в цей історичний момент? (мало не скиглячи) Це ж мить найвищого тріумфу генія людства!

ФЕРМІ (поглядаючи то на «pile 1», то на стрілки вимірювальних приладів): Щоб інші розумні істоти не дізнались… Вимоги секретності. Чом, ви думаєте, оце (киває на ядерний реактор) в усіх документах називається так собі «купа 1»?

Це був перший пристрій, у якому була приборкана — справді КАЗКОВА, в десять мільйонів (10 000 000!) разів більша за енергію спалення вугілля чи нафти — енергія мікро-Всесвіту, що знаходиться всередині ядра атома.

Утім, метою цієї історичної події під трибунами стадіону Чиказького університету було зовсім не використання цієї фантастичної енергії, не благодіяння всього людства, — а дещо зовсім інше: виробництво металу плутонію, що утворюється при радіоактивному розпаді урану.

А метал плутоній був потрібен для створення АТОМНОЇ — чи, що одне й те саме, — ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ. Для миттєвого гуртового вбивства небачених раніше кількостей людей…

На Землі йшла Друга світова — планетарна — війна.

Головне — АЗАРТ!

Коли ні себе, ні інших не жаль!

Пролом 4-го реактора — поряд. Буквально на відстані витягнутої руки.

Форми руїни вже «зализані» — сотнями тон свинцю, піску, бору, доломіту, якими руїну бомбували з вертольотів у перші дні, аби уникнути ще одного вибуху її неконтрольованого, розплавленого радіоактивного вмісту.

Чорний і сірий кольори.

Похмуре видовище.

…Так влітку 1986-го року навіть у сонячний день виглядає пролом 4-го реактора через потужний бінокль.

Броник мчить дорогою-бетонкою над пологим піщаним берегом ставу-охолоджувача. За широкою водною гладдю віддалік бовваніють споруди Чорнобильської АЕС.

На башті броника сидить, тримаючись за поручень-скобу…

…голий до пояса Сергій!

Загоряє.

Броник гальмує, з люка вилазить Петро, зістрибує, підходить до води, зручніше перехоплює ручку держака зонда…