Інна Романова - Мій фантастичний хлопець, Інна Романова

Аня

Знову телефонувала мама і питала про моє особисте життя ... Ось чому так? У всіх навпаки батьки проти раннього шлюбу, відносин, а мої аби одружити доньку. Вони люблять мене, але їх пунктик з приводу хлопців - це щось з чимось.

Іду на заняття, прокручуючи в голові новий алгоритм побудови захисту при динамічній атаці в мережі. Як завжди, нічого і нікого не бачу навколо, вся в собі.

- Аню, привіт! - натрапляю прямо на Алекса, - ооо, ти традиційно, залишила слід на моїй сорочці, - хлопець показує на відбиток моїх губ в області його грудей. 

- Вибач. Я задумалася і не побачила тебе, - мені було ніяково, все таки третя сорочка вже.

- Нічого, будеш мені винна, - сміється Алекс. - Я хотів сказати, що сьогодні не зможу з тобою позайматися, у мене термінові справи. Добре?

- Звісно. Я тоді піду, скоро почнеться заняття. Спишемся, - махнула хлопцеві.

- Бувай, Анютка, до зв'язку! - жартівливо відповів мені вслід.

Увечері я вирішила сходити позайматися в турнірний зал самостійно, можна було б і в бібліотеку, але сюди вже звичніше.

Шлях перегороджує красива дівчина, позаду неї ще дві не менш симпатичні.

- Ти довго ще плануєш крутитися біля Алекса? - зло питає вона. Десь я її вже бачила, здається, тільки точно не пам‘ятаю.

- А що? - спокійно питаю. Ні, зрозуміло, що вона фанатка, але не будуть же вони мене бити...

- Він мій, зрозуміла! Ти йому проходу не даєш, постійно поруч, я тебе попередила! - дівчина схопила мене за руку і штовхнула в двері в турнірний зал, я влетіла в приміщення і почула, як зачинилися двері на замок.

Я спробувала відкрити, але моя здогадка підтвердилася, мене тут замкнули.

- Що це було? - чую до болю знайомий голос. Алекс виходить з ігрової зони і направляється до мене.

- Нічого особливого, просто одна розгнівана дівчина мене вирішила провчити і закрила на замок. У тебе, я сподіваюся, є ключ? - з надією питаю у хлопця.

- Ні… - він коли почув про те, що нас замкнули, навіть оком не повів, - Тут було відкрито,  зайшов на хвилинку, л треба було взяти деякі файли, я флешку вставив і тут ти ... Так нас закрили, кажеш? - він як і раніше абсолютно спокійний.

- Ага. Зараз дівчаткам напишу, попрошу, щоб відкрили, - Іра була з Ігорем, як завжди, і вони тільки сіли дивитися фільм в кінотеатрі. Світлана трубку не брала, - Спробуй ти Ромі зателефонувати.

- Зараз, - Алекс відійшов і почав розмовляти по телефону. - Ань, я подзвонив Олексію Володимировичу. Дублікат ключа тільки у нього, а твій, той, що мій точніше, я думаю, дівчина забрала. Він просив не вибивати двері, а продуктивно провести цей час. Що думаєш? – 

- І коли повернеться Олексій Володимирович? - все ще з надією питаю я.

- Завтра зранку, - все так же флегматично відповідає Алекс.

- Ти пропонуєш нам тут ночувати? - мене вся ця ситуація трохи нервувала і їсти хотілося, якщо чесно.

- У тебе є інші варіанти? - підняв брову хлопець – Сідай за комп, я швидко закінчу термінове завдання і приєднаюся до тебе. Не хочеш чіпсів? - він витягнув з рюкзака велику пачку Лейс зі сметаною і зеленню і простягнув мені.

Ну ок, значить будемо займатися. 

Відписалась дівчаткам, що все добре і щоб не чекали додому, зробила чай і відкрила ноутбук.

Через годину до мене підсів Алекс.

- Я закінчив. Давай вчитися? - запропонував він.

Ми весь вечір разом тестували створений мною захист, точніше я тестувала, а він знаходив купу дефектів і недоробок. Потім ми ще раз писали код в місцях особливих багів і знову тестували.

- Пропоную трохи відпочити, - я не витримала ритму Алекса, очі і спина боліли, хотілося розім'ятися і чогось випити.

- Я принесу чаю, - хлопець встав і пішов ставити чайник.

А тим часом на годиннику було майже 12 ночі. Поки він там, я вирішила швиденько заскочити в гру, привітатися з Вовком.

Дивно, він сьогодні цілий день офлайн і ще не заходив. 

- Привіт, милий чоловіче. Коли прочитаєш повідомлення, я швидше за все, буду спати. Тому, довго не сиди, лягай спати. Солодких снів! - написала і вийшла.

Алекс вже побачив мене, коли я закривала ноут.

- Тримай чай, ось знайшов печиво. Ти з кимось переписувалася?

- Чому ти так вирішив? 

- Ну ти так швидко закрила кришку ноута,  я і подумав, що там інформація, не призначена для моїх очей, - він жартував наді мною, але я почервоніла. Наче мене застукав чоловік на побаченні з коханцем. Цікаво, звідки такі асоціації?

Спати хотілося просто дико, очі закривалися ...

- Аню, там є диван, йди відпочинь трохи, - пропонує мені Алекс.

- Ні-ні, я ще посиджу, - так і заснула, поклавши голову на кришку ноутбука.

Алекс

Вона спала, сидячи за столом. Така красива і мила, довірлива.