Джеймс С. А. Корі - На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі

туди. Від того піднятого пістоля йому груди свербіли. — Ти все

правильно зробив.

Тут залускотіло, оживаючи, радіо, й заговорив головний. Наче

засапався.

— Ми заблокували того байстрючка! Він підстрелив

Сальваторе, але нетяжко. Усі до мене! Разом накинемось на

нього!

— Навряд чи це добра ідея, — сказав Гевлок по відкритому

каналу.

— Та все гаразд! — відкинув його сумніви головний інженер. —

Ми його схопимо.

— Але не обійдеться без втрат, яких ви повинні уникати, —

зазначив Гевлок. — Він у бойовому костюмі?

— Ага! І я певен: таки поцілив разок у нього! — обізвався

інший голос, збуджений, схвильований, мов який підліток на

полюванні, який гадає, що то він підстрелив оленя.

— Всім переклич! — скомандував головний.

— Ми з Джонсом на гауптвахті, шефе. Все спокійно.

— Ув’язнена там не брикає? — допитувався головний.

— Я забрав її звідти, — сказав Гевлок. — Вона спокійна. Мені

треба, щоб ви відтяглися назад. Треба взяти його нашою

чисельною перевагою.

Ще добрий десяток пострілів поперчив повітря. І з кожним

пострілом Мфуме нервово сіпався. Гевлок делікатно все далі

відводив цівку його пістолета, аж поки дуло націлилося в стіну.

Мфуме цього начебто й не помітив.

— Ні, цього ні в якому разі не можна, — не погодився Кенен. —

Якщо ми послабимо стиск, ця поясанська сука ще розпояшеться.

Треба з цим кінчати. Хонеккер! Волтерс! Хап свої яя в жмені й

гайда вперед, хлопці! Цей кавалок лайна зараз і впаде.

Мовчанка в ефірі справила моторошне враження.

— Волтерсе? — повторив головний інженер.

Гевлок узяв зап’ястя Мфуме й почав його викручувати, упершись, для більшої підйомної сили, ногою в стіну. Мфуме

скрикнув. Стиск його пальців на пістолеті ослаб, і Гевлок легко

вибив зброю з його руки. Чорний метал, крутячись, полетів по

коридору, а Мфуме закричав і спробував відштовхнути

нападника. То Гевлок схопив його інакше, сіпаючи Мфуме вниз

і вперед, аби відірвати його від опорної стіни. Інженер знову

скрикнув, і Гевлок смальнув йому тазером у спину. Мфуме

гупнувся об дальшу стіну, розм’яклий, мов ганчір’яна лялька, а

Гевлок зняв автомата з його плеча і закріпив його: коліном за

закраїну декомресійного люка, а другу ступню зачепив за

настінну ручку.

— Наґато! — гукнув він. — Зараз до нас сипоне товариство.

З-за рогу в кінці коридору вигнався розпашілий головний

інженер і гупнувся об стіну, навмання бахкаючи з пістолета.

— Припиніть вогонь! — крикнув Гевлок. — Там один ваш

плаває, нічим не прикритий. Припиніть вогонь!

— А туди тебе розтуди! — гаркнув Кенен, і Гевлок натис на

спусковий гачок автомата. Травматичний заряд улучив

головному в бік, і його закрутило силою удару. Гевлок усадив

чолов’язі ще один заряд у спину — й тут із-за рогу, збившись у

щільний гурт, вигулькнуло ще трійко інженерів. Кожного з них

Гевлок пригостив пострілом, а тоді, перемістившись на другий

бік люка, відштовхнувся, ховаючи автомата за спину й дістаючи

свої тазери. Недозаряджений уже й видихався, то він викинув

його. З котрогось із підстрелених витек ла велика, завбільшки з

ніготь, краплина крові й зависла у повітрі. Усі четверо мучилися, хапаючи повітря ротом. Двоє з них покидали свою зброю, а

решта двоє: закривавлений хтось і Кенен — начебто взагалі не

помічали присутності Гевлока. А він тазерував першого з тих, що плавали, а тоді схопив закривавленого — Сальваторе.

— Ану, Кемпе!

— Ти підстрелив мене.

— Травматичним. Той, що вдерся, поранив Сальваторе кулею.

Ти мусиш приставити його в лазарет.

— Ти зрадник! — викрикнув головний інженер, то Гевлок і його

пригостив тазером, а тоді знов обернувся до Кемпа.

— Я забираю твого пістолета й передаю тобі Сальваторе. Зараз

ти допоможеш йому дістатися до лазарету. Розумієш?

— Так, сер, — сказав Кемп, а тоді глянув через Гевлокове плече

й кивнув головою: — Мем!

— Усе під контролем? — запитала Наґата.

— Ще не зовсім, — відповів Гевлок, кладучи Кемпову руку на

плече Сальваторе й легенько підштовхуючи обох назад по

коридору. —