Волтер Айзексон - Стів Джобс

співати «Як перекотиполе», а хтось із зали прокричав; «Юда!». І тоді Ділан сказав: «Грай голосніше, чорти б їх забирали». І вони грали. The Beatles були такими ж. Вони продовжували розвиватися, рухатися, вдосконалювати своє мистецтво. І це те, що я завжди намагався робити — продовжувати рухатися. Інакше, як каже Ділан, якщо ви не зайняті тим, що ви народжуєтеся, то зайняті тим, що ви вмираєте.

Що керувало мною? Гадаю, більшість творчих людей хочуть висловити вдячність за можливість користуватися роботою, зробленою іншими до нас. Я не вигадав мову чи математику, якими користуюся. Я трохи готую власну їжу, я не виготовляю свій одяг. Все те, що я роблю, залежить від інших істот нашого роду і від плечей, на яких є наша голова. І багато з нас хоче зробити внесок для тих самих істот і додати чогось свого до того потоку. Йдеться про вираження чогось лише так, як знає більшість із нас, адже ми не можемо написати пісні Боба Ділана чи п’єси Тома Стопарда. Ми намагаємося використовувати таланти, які є в нас, щоби виразити найглибші почуття, показати нашу вдячність за всі внески, які робилися до нас, і додати щось своє до тієї течії. Це те, що керувало мною.

Епілог

Одного сонячного вечора, коли Джобс почувався зле, він сидів у саду за своїм будрінком і думав про смерть. Стів розповідав про те, що він бачив у Індії майже сорок років тому, про своє захоплення буддизмом, ділився думками про реінкарнацію і говорив про свої духовні практики.

— Я вірю в Бога десь п’ятдесят на п’ятдесят, - сказав він. - Більшу частину свого життя я відчував, що у нашому існуванні є щось більш значуще, ніж те, що ми бачимо.

Стів визнав, що, стикнувшись зі смертю, він, можливо, переоцінив імовірність існування життя після смерті.

— Мені хотілося б думати, що щось виживає після смерті, — сказав він. — Важко усвідомити, що ти набуваєш увесь цей досвід і, може, трішки мудрості, а все це просто зникає. Тож я хотів би думати, що щось таки виживає і, можливо, свідомість не гине.

Він дуже довго мовчав.

— Та, з іншого боку, може, це просто вимикач. Клаці І тебе нема.

Він зробив паузу.

— Може, тому я ніколи не любив установлювати перемикачі на прилади Apple, — посміхнувся він.

подяки

я щиро вдячний Джону й Енн Доерр, Лоррен Пауел, Моні Сімпсон і Кену Олетта, всім, хто допомагав розпочати цей проект і надавав неоціненну підтримку протягом його втілення. Еліс Мейг’ю, яка залишається моїм редактором у видавництві Simon&Schuster ось уже тридцять років. Джонатану Карпу, видавцю, - обоє неймовірно старанні й уважні в супроводі книги. Як і Аманда Урбан, мій агент. Крері Пуллен «винюхував» за фотографіями, а мій асистент Пет Зіндулка робила речі простішими. Я також хочу подякувати моєму батькові Ірвіну і моїй дочці Бетсі за те, що прочитали книгу і допомогли порадами. І, як завше, я в неоплатному боргу перед моєю дружиною Кеті за Гі редагування, пропозиції, мудрі поради та за багато всього іншого.

ДЖЕРЕЛА

Інтерв’ю (за 2009-2011 роки)

Ел Айзенстат, Майкл Айзнер, Фред Андерсон, Джоні Айв, Джиммі Айовайн, Білл Еткінсон, Джоан Баез, Марджорі Пау-ел-Барден, Енн Бауерз, Боно, Джон Сілі Браун, Тім Браун, Стю-арт Бренд, Крісанн Бреннан, Ларі Бріліант, Нолан Бушнел, Джеф Б’юкс, Дон Белентайн, Пол Байдіч, Джеймс Вінсент, Еліс Вотерз, Рон Вейн, Вендел Вікс, Ед Вулард, Стівен Возняк, Дел Йакем, Джеррі Йорк, Джон Доерр, Міллард Дрекслер, Роджер Еймз, Ел Елкорн, Дженіфер Іґан, Ларі Елісон, Філіп Елмер-ДеВітт, Дже-рард Еррера, Жан-Луї Ґассе, Биіл Ґейтс, Адель Ґолдберґ, Крейґ Ґуд, Остен Ґулсбі, Ел Ґор, Енді Ґроув, Біпл ґембрехт, Майкл Голі, Енді Герцфельд, Джоана Гофман, Елізабет Голмс, Брюс Горн, Джон Г’юї, Орен Джейкоб, Ерін Джобс, Рід Джобс, Стів Джобс, Рон Джонсон, Ґреґ Келґаун, БЬіл Кемпбел, Бері Кеш, Ед Кетмул, Рей Кейв, Лі Клоу, Дебі Коулмен, Тім Кук, Кеті Коттон, Едді К’ю, Андреа Каннінґем, Джош Квітнер, Мітч Кейпор, С’юзан Кейр (інтерв’ю електронкою), Джефрі Катценберґ, Пем Кервін, Крістіна Кіл, Джоель Кляйн, Деніел Котке, Енді Лек, Джон Ласетер, Арт Левінсон, Стівен Лівай, Денл Л’юїн, Майя Лін, Йо-Йо Ма, Реґіс Мак-Кена, Джон Маркоф, Майк Маркула, Винтон Марсаліс, Майк Мерін, Боб Меткалф, Даґ Моріс, Волт Мосберґ, Руперт Мердок, Майк Мюррей, Ніколас Ніґропонте, Дін Орніш, Пол Отелліні, Норман Перлстайн, Лорін Пауел, Джордж Райлі, Тіна Редс, Браян Робертс, Артур Рок, Джеф Роузен, Елейн Рос-сман, Джон Рубінштайн, Філ Шиллер, Ерік Шмідт, Барі Шулер, Майк Скотт, Джон Скаллі, Енді Сервел, Мона Сімпсон, Майк Слейд, Елві Рей Сміт, Джина Кетрін Сміт, Рік Стенґел, Ларі Тес-лер, Аві Теванян, Гай «Бад» Трібл, Тоні Фейдел.

Бібліографія

Амеліо, Ґіл. На лінії вогню. - Harper Business, 1998.

Берлін, Леслі. Людина за мікрочіпом. - Oxford, 2005.

Батчер, Лі. Випадковий мільйонер. — Paragon House, 1988.

Карлтон, Джим. Apple. - Random House, 1997.

Крінґлі, Роберт К. Випадкові імперії. — Addison Wesley, 1992.

Дойчман, Алан. Друге пришестя Стіва Джобса. — Broadway Books, 2000. Еліот, Джей і Саймон, Віпьям. Метод Стіва Джобса. - Vanguard, 2011. Фрайберг, Пол і Свейн, Майкл. Вогонь у долині. — McGraw-Hill, 1984. Ґерр,Дуґ. «Воз». — Avon, 1984.

Герцфельд, Енді. Революція в долині. — O’Reilly, 2005. (Також на його веб-сайті folklore.org.)

Гілцік, Майкл. Дилери блискавки. — HarperBusiness, 1999.

Джобс, Стів. Смітсонівське усне інтерв’ю з Деніелом Морроу, 20 квітня 1995 року.

Джобс, Стів. Стенфордський виступ перед випускниками, 12 червня 2005 року.

Кені, Ліндер. У Стівовому мозку. - Portfolio, 2008. (Також на його веб-сайті cultofMac.com.)

Кавасакі, Гай. Шлях Macintosh. — Scott, Foresman, 1989.

Honnep, Стів. Потреба в самознищенні. - Free Press, 2009.

Кот, Ґрег. Розбитий. - Scribner, 2009.

Канкел, Яол. Apple Design. — Graphics Inc., 1997.

Лівай, Стівен. Гакери. - Doubleday, 1984.

Лівай, Стівен. Божевільно геніальний. - Viking Penguin, 1994.

Лівай, Стівен. Ідеальна річ. — Simon&Schuster, 2006.

Лінзмаєр, Оуен. Конфіденційно від Apple 2.0. — No Starch Press, 2004. Мелоун, Майкл. Знак нескінченності. - Doubleday, 1999.

Маркоф, Джон. Що сказав сонько. - Viking Penguin, 2005.

Мак-Ніш, Жакі. Великий рахунок. - Doubleday Canada, 1998.

Моріц, Майкл. Повернення до маленького царства. - Overlook Press, 2009. Спершу видана без пролога й епілога як «Маленьке царство» {Morrow, 1984).

Носера, Джо. Гарні хлопці й погані хлопці. - Portfolio, 2008.

Пейк, Карен. До нескінченності й далі! - Chronicle