Джеймс С. А. Корі - I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі

порятунок.

— Слухай-но, Фреде, — продовжував детектив. — Якщо так

подивитися, Голден — найкраща кандидатура на те, щоби

тримати в себе зразок, поки ти не вирішив, що з ним робити.

— Спробуй мене переконати, — голос Фреда все ще здавлювала

лють.

— Коли Ерос рвоне, усі погляди будуть на ньому і на «Росі».

Хтось може розсердитися достатньо, щоб торпедувати його

просто з принципу.

— І як це убезпечить зразок на його судні? — запитав Фред, але

Голден зрозумів аргумент Міллера.

— Вони будуть менш схильні нападати на мене, якщо я

повідомлю, що маю зразок і всі документи «Протогену», —

сказав він.

— Сам зразок від того не буде в більшій безпеці, — додав

Міллер, — але ймовірність успішного виконання місії

підвищиться. А саме це тобі й треба, так? А ще Голден ідеаліст.

Запропонуй йому золотий злиток завважки як він сам, і Голден

обуриться від спроби підкупу.

Наомі розсміялася. Міллер скосував на неї погляд, кутиком

рота розділив з нею усмішку і знову повернувся до Фреда.

— Тобто ти хочеш сказати, що Голдену можна довіряти, а мені

ні?

— Я більше думаю про команду. В Голдена вона невелика

і слухається його у всьому. Вони вважають його праведником, тому й самі праведники.

— Мої люди мене слухаються, — заперечив Фред.

Міллер знуджено і неприступно посміхнувся.

— У тебе в ОПА дуже багато підлеглих.

— Ставки надто високі, — опирався Фред.

— А ти обрав не ту кар’єру, якщо не хочеш ризикувати. Я не

кажу, що це чудовий план. Але кращого в тебе нема.

Примружені очі Фреда світилися досадою і люттю. Він

беззвучно поводив щелепою, а тоді нарешті мовив:

— Капітане Голдене, я глибоко розчарований недовірою

з вашого боку після всього, що зробив для вас і вашої команди.

— Якщо людство все ще існуватиме за місяць, то попрошу

в тебе вибачення, — запевнив Голден.

— Забирайтеся на Ерос, поки я не передумав.

Голден підвівся, кивнув Фредові й вийшов із його кабінету.

Наомі крокувала поруч.

— Ого, пронесло, — прошепотіла вона.

Коли вони пройшли далі коридором, Голден сказав їй:

— Мені здавалося, що ще секунда — і Фред накаже Міллеру нас

пристрелити.

— Міллер на нашому боці. Невже ти ще не зрозумів?

Розділ сорок шостий. Міллер

Підтримавши Голдена у суперечці зі своїм новим шефом, Міллер не сумнівався, що наслідки виявляться суворими.

Його становище в ОПА від початку було непевним — і ремарка

про те, що Голденові люди не тільки відданіші, а й надійніші, ніж у Фреда, аж ніяк не допомагала улестити начальство. А те, що цей факт був правдою, тільки сипало сіль на рану.

Він очікував на якусь відплату. Було б наївно не очікувати.

— Вперед, брати, вперед! Щоб Царство розцвіло1 , — співали

оборонці. — Почнімо в пра-вед-ності день, щоб нам здолати

зло!

Міллер зняв капелюха і провів пальцями по ріденькому

волоссю. День обіцяє бути препаскудним.

Усередині «Нову» виявився менш доробленим, аніж можна

було припустити з погляду ззовні на корпус. Два кілометри

завдовжки, він був спроєктований як щось більше, ніж просто

велетенський корабель. Одна над одною нависали тераси, опорні

балки

органічно

поєднувалися

з

майбутніми

пасторальними пейзажами. Внутрішня архітектура нагадувала

про величні собори Землі й Марса, високі склепіння одночасно

забезпечували

стабільність

структури

при

постійному

прискоренні та прославляли Господа. Зараз тут були тільки

металевий скелет і текстильний сільськогосподарський субстрат, але Міллер уже міг уявити кінцевий результат.

Корабель поколінь став промовистим свідченням непомірних

амбіцій та всеосяжної віри. Мормони це усвідомлювали.

Мормони цим насолоджувалися. Вони спроєктували корабель, який був водночас молитвою, благочестивим задумом і святом.

«Нову» стане найбільшим храмом в історії людства. Проведе

свою паству крізь нездоланну прірву міжзоряного простору

і подарує людству надію на завоювання зірок.

Точніше, став би, провів би і подарував би, якби не Міллер.

— Пампо, то що, газу? —