Андрій Юрійович Курков - Щоденник Майдану та війни

викинули Юрія Вербицького, тільки не біля села, а в лісі, й він помер. Ті ж люди.

Янукович на лікарняному. Решта — просто хворі.

Тео, отримавши три тисячі гривень на день народження в подарунок, одну тисячу повернув. Сказав, що йому і двох вистачить. Дякую йому. Завтра треба буде платити за пейнт­бол і піцу. Тео і Антон погодилися також заощадити на свят­куванні дня народження в кафе. Замість цього я зроблю на вечерю локшину з тайським соусом і куркою.

3 лютого

Сонячний понеділок. У суботу їздили з Тео, Антоном та ще вісьмома учасниками свята до Гідропарку в пейнтбольний клуб «Планета». Пластикові кульки, наповнені фарбою, замерзали, вибухали у стволах, але воювали хлопці майже дві години з перервою на чистку автоматів-маркерів. У неділю ми з Лізою сходили на Майдан і віднесли туди кілька кілограмів гречки. Потім готувалися до дорослого святкування дня народження Тео. Раптом з’ясувалося, що Наташі зле з серцем і вона викликала «швидку», яка відвезла її до лікарні. Потім зателефонувала Іра і сказала, що вони, напевно, не прийдуть, бо її замучив бронхіт. Ось і вийшло свято на 3-х гостей замість шести.

А сьогодні об 11 ранку був у фонді «Відродження», провели «установчі збори» гуманітарної ініціативи з меддопомоги постраждалим. До наглядової ради увійшли троє письменників: я, Сергій Жадан і Оксана Забужко. Четвертим членом ради став колишній міністр охорони здоров’я Василь Князевич. Забужко на зустрічі була присутня віртуально — по гучному телефонному зв’язку. Заявила: те, що відбувається — це початок Третьої світової, сказала, що час постмодернізму відійшов і т. ін. Директор фонду «Відродження» дав нам прочитати роздруківку дивного, дуже агресивного поводження Ігоря Луценка: ті, хто проливав кров (тут він, напевно, мав на увазі «Правий сектор»), мають право на управління країною, «всі в бій до цілковитої перемоги!!!» і далі в такому ж бойовому дусі. Братів Капранових ледве пустили на трибуну київського Майдану, щоб повідомити про рішення форуму Євромайданів. Вони були здивовані та дуже засмучені. Революціонери стають не потрібні революції. Якісь нікому не відомі люди вирішують: кого пускати го­ворити з трибуни, а кого не пускати.

Лідер «Спільної справи» Данилюк, який зник на днях, раптом опинився в Англії. Втік. А Янукович заявив, що їде в Сочі на Олімпіаду до Путіна. Напевно, хоче побути на самоті.

4 лютого

На вулиці помітно потеплішало — мінус десять градусів Цельсія. Сходив на Майдан. Просто перед входом до зали посилок Головпоштамту півтора десятка тепло одягнених майданівців ставили новий намет. Над Майданом серпанок, як уранці над шрі-ланкійськими джунглями. Яскраво засліплює сонце, ще не піднявшисьу зеніт. Народу мало.

Учора ввечері сусіди знизу підняли паніку. Дзвонили мені тричі — внизу третій день стоїть високий, близько 190 см зросту, чоловік. Когось чекає, виглядає. Чужий. Я його теж бачив, коли входив до парадного, але тоді, на початку сьомої, він стояв на вулиці перед будинком. Напевно, замерз і повернувся всередину. Коли я виходив увечері на зустріч із Юрієм Макаровим до книгарні «Є», нікого там не було. А сьогодні вранці я у дворі розговорився з нотаріусом із першого поверху. Він сказав, що раніше постійно стояв інший, нижчий на зріст. Явно «при виконанні». Начебто через офіс на другому поверсі, куди приходив один із лідерів Майдану Єгор Соболєв. Спокійно обговорили з нотаріусом ситуацію. Виходу не знайшли. Побажали один одному гарного дня і розійшлися.

А тим часом кримський парламент заговорив про ві­дділення Криму від України і перетворення його на росій­ську автономію. Вадим Тітушко заявив раптом, що підтримує Майдан і, якби не домашній арешт, поїхав би до Києва колоти дрова для майданівських буржуйок. Тимошенко з лікарні заявила, що вона проти повернення до Конституції 2004 року. Воно і зрозуміло, вона хоче стати президентом із усіма повноваженнями.

5 лютого

Потепліло до мінус 2° Цельсія.

Уранці грів двигун у машині та слухав новини радіо «Ера». Здалося, що частина новин повторюється щодня і, напевно, записана в файл, який прокручують: «Аню, як там Майдан?» — «На Майдані все спокійно й малолюдно. Люди прокинулись, заспівали гімн України. Священики відслужили ранкову молитву за Україну. Народ підтягується. Про­тестувальники почали прибирати Майдан». Є кілька повто­рюваних із часів Помаранчевої революції тем, що робить усю ситуацію схожою на традиційний початок шахової пар­тії — замість Е-2 — Е-4, Київ починає вирувати, Cхід оголошує або про організацію збройного опору або про формування окремої республіки, Крим просить Росію вве­сти війська і забрати півострів собі. Потім проурядові недержавні чиновники і політики починають «фукати» на своїх земляків, намагаючись якомога швидше загасити їхню активну дурість.

Учора парламент оголосив день відкритої трибуни. Всім дали слово, а значить, ніхто нікого не слухав. Янукович знову сховався і мовчить, очікуючи посадки на свій урядовий літак, аби летіти в Сочі на олімпійську зустріч із Путіним. Герман заявила, що до зустрічі з Путіним Янукович ніяких рішень із урегулювання кризи не ухвалюватиме. Ясна річ, що він може сам, без Путіна, наухвалювати? А тут йому радитися ні з ким. Немає йому рівних в Україні за стратегічним мисленням.

Осад, одначе, дещо неприємний і від лідерів протестів. Один — Данилюк, нелегально перейшов кордон і опинився в Лондоні. Я не знав, що у нас десь є спільний відрізок кордону з Великою Британією. Крім того, він повідомив, що переходив пішки в страшенний мороз і заметіль по полю. Поля у нас можуть бути на кордоні з Росією. Туди навряд чи він пішов би. Дмитра Булатова вивезено до Литви офіційно. Схоже, далеко не всі вірять у його викрадення «російським спецназом» або іншими жорстокими силами. Ігор Луценко після схожого викрадення мав вигляд жахливо побитого і пригніченого, хоча його били один день. Юрія Вербицького, викраденого разом із Ігорем Луценком, було викинуто вночі на узліссі та знайдено мертвим. Побита в Бориспільському районі Таня Чорновол два тижні лежала опухлою і невпізнанною. Булатова тримали 8 днів. Якби його били всі 8 днів, він би не вижив. Якщо його били через день, то метою викрадення було напруження, яке це викрадення викликало.

6 лютого