Ігор Упс - Невдаха , Ігор Упс

ЕПІЛОГ. ДОСТАВКА ВИКОНАНА

Сашко прокидається на лавці біля свого гуртожитку. Сонце пече прямо в обличчя. Поряд — його рюкзак, покусаний голубом. З блискавки стирчить пір’я і шматок чогось, що підозріло схоже на фіолетову слизьку луску.

У кишені — зіжмакана, трохи підпалена записка:

“Ти не зламав світ.

Ти зробив його цікавішим.

– Професор”

У той момент, коли він намагається пригадати, хто такий Професор і чому у нього обгорілий рукав, лунає дзвінок.

— Алло, Сашко?

— Мамо…

— Ти поїв?

Сашко посміхається. Очі в нього червоні. Або від сліз, або від того, що хтось вночі пшикав лаком для волосся йому в обличчя.

БІМ! — вібрує телефон. СМС.

ВІД: Начальник Костя

“ТИ ЗВІЛЬНЕНИЙ

я знаю звідки ноги ростуть

І всі ноги ведуть до тебе

З моменту як ти влаштувався — згорів склад, зникли самокати, клієнт родом з 1882 року подав до суду на нашу доставку

Від тебе буквально розпадається кур’єрська система

З тебе ще борг за 28 піц, доставлених у могильник. Адьос”

Сашко кладе телефон назад у кишеню. Він не сердиться. Він навіть трохи гордий.

З неба повільно падає перо. Потім ще одне. Потім — дохлий голуб, але не Гриша. Просто дублер.

Сашко посміхається. Вперше за довгий час — щиро. Він не пам’ятає, що було вчора. Але чомусь йому здається, що це було важливо. І можливо — з вибухами.

Раптом з-за рогу гуртожитку, як з вогненного порталу, виринає Тьома "Ракета". Один самокат на голові, другий — у зубах.

На ньому — бронежилет з написом "Міжгалактична доставка. Тільки вперед, тільки хаос."

— САААААШКО!!!

ЯКЩО ТИ ЖИВ — СЛУХАЙ СЮДИ! У МЕНЕ НОВЕ ЗАМОВЛЕННЯ! Кур'єрська мафія повернулась! І їм треба доставити людину! ЦІЛУ! ДО ВІВТОРКА!

Сашко повільно підіймається з лавки.

— А вони в курсі, що я звільнений?

— Пфф… Тепер ми всі звільнені. Це підпільна доставка, Сашко! Без правил! Без лінійних маршрутів! Їм треба доставити чоловіка з Боярки в Молдову, але — через Ісландію. І... здається, вона вже мертва.

Сашко на мить задумується. Дивиться на небо, де перо зависло в повітрі, наче не може вирішити — падати чи злетіти.

— Ну що ж... Доставка — це життя, — бурмоче він і одягає рюкзак.

І вже зробивши кілька кроків, кидає через плече:

— Хоча… Як ти взагалі збираєшся доставити мужика через кордон?

Тьома знизує плечима:

— Та якось буде..Не відпускають...Ми їм, видно, для чогось потрібні…Але ми спробуємо 

Вони обидва мовчать. Потім ідуть далі. Гриша летить над ними, тримаючи в дзьобі обгризену карту з написом:

“ПОЧНИ ЗНОВУ. І ЦЬОГО РАЗУ — БЕЗ ЛОГІКИ.”

ПІСЛЯТИТРОВА СЦЕНА

Тьмяне світло. Кабінет з криво висящими картами міста. На одній із них — шпильками позначено маршрути доставки, які утворюють щось підозріло схоже на обриси курки.

Інспектор Бровко сидить за столом. У нього в руці пінопластовий стаканчик з надписом "Кава. Напій правди." — порожній.

Перед ним — фото Сашка, на якому той сміється з обгризеним рюкзаком. На лобі у нього прироблений напис ручкою: "Головний кур’єр хаосу."

Бровко тяжко зітхає. Дістає диктофон:

— Запис №322.

Справа “Голуб. Хлопець. Катастрофа.”

Підозрюю змову між птахами, студентськими гуртожитками і додатками доставки.

Вони всі — в системі. Вони всі — в грі.

Він різко встає, підходить до вікна.

З вулиці чутно виття самоката і далекий голос Тьоми:

— САШКО! ВОНА ЩЕ ДИХАЄ! АБО НІ! АБО ЦЕ Я!

Бровко нервово розвертається. Його очі повні підозри і рішучості.

— Я тебе знайду, Сашко… І доведу, що світ не абсурд.

…Або принаймні впишу це в протокол.

Він відкриває шафу. Звідти сиплються папки, голубине пір’я і коробка з написом “Речові докази: вареники, томик Фройда, фейкове СМС від ЗСУ.”

Темрява. Кадр завмирає.

На екрані з’являється напис:

"Інспектор Бровко повернеться в 'Доставка: Правосуддя'”

Кінець