Верона Дарк - Кохання з ароматом кави , Верона Дарк

Розділ 19 — Перша ніч та традиції

Свято закінчувалося. Гості вже почали роз'їжджатися, і кожен із них залишав весілля, а разом із ними йшли останні звуки музики, сміху та святкових тостів. Зал порожнів, а величезні дерев'яні двері весільної зали закрилися. Молодята, хоч і були частиною цієї грандіозної події, зараз залишалися наодинці. Керем і Ясмін, з виглядом емоційно втомлених від усього того, що відбулося, повільно вийшли з зали.

Серце Ясмін билося важко. Всі погляди навколо, всі ці питання, чи буде весілля чудовим, чи буде вона щасливою — все це зникло, здавалося, разом із відходом гостей. Але тепер, коли двері за ними зачинялися, реальність була вже неминучою. Вона і Керем були разом, і незважаючи на те, що все стало так незвично і болісно, їм доводилося пройти ще одну велику частину цього шляху.

У номері молодят чекала перша шлюбна ніч. Як би важко це не було усвідомити, для них це був черговий етап. Традиції, які не дозволяли відступити від норм і очікувань, були тиском, який вони повинні були витримати. Батьки Керема нагадали йому про важливість цього вечора і що він має винести простирадло з їхньої спальні вранці, як підтвердження цнотливості Ясмін.

Ясмін, намагаючись не думати про все, що відбулося до цього моменту, спостерігала за Керемом. Він виглядав зібрано, але в його погляді читалася не тільки стриманість, а й певна внутрішня боротьба. Він не хотів цієї ночі, не хотів цього шлюбу, але це був його обов'язок.

Усі ці обов'язки, всі ці тиски традицій і родинних обіцянок здавалися Ясмін ніби пасткою. Вона намагалася зберегти спокій, але кожен рух Керема, кожен його погляд нагадував їй, що вони обидва на шляху, який вони не вибирали.

Керем тихо підійшов до неї і взяв її руку. Погляд його був повний невимовлених слів. Ясмін не могла сказати нічого — просто стояла там, відчуваючи, як ця мить тягнеться в нескінченність. Вона думала про своє життя, яке було відняте у неї, і все, що їй залишалося, це боротися з собою, прийняти те, що відбувається, і йти через все це.

Ця ніч стала не тільки їхнім першим кроком у шлюбі, але й своєрідним випробуванням на те, чи здатні вони прийняти один одного, незважаючи на весь тягар обов'язків і неписаних правил.

Керем, ставши перед нею, тихо сказав:

— Завтра я виконаю традицію, не думай про це.

Ясмін просто кивнула. Її серце було сповнене сумнівами, і вона відчувала, як її рука тремтить в його.

Ця ніч починалася, і вона могла бути іншою, але ніхто з них не знав, як все буде далі. Ясмін побоялася заглянути в майбутнє — поки що вона була готова просто пережити цей момент.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍