Дієз Алго - Рука, що гойдає колиску, Дієз Алго

- І ви ночували в лісі сама?!

- Спала на ялинових гілках. Влітку хижаки зазвичай не чіпають. Я принаймі ні разу не зустрічала.

- Зовсім?

- Одного разу зустріла старого Кертіса. Він був лише зі слугою і псом.

- Тоді він й звернув на вас увагу?

- Не думаю. Я була ще дівчиськом – років тринадцяти. Думаю, він прийняв мене за дивакувату селянку. Чи й підлітка – я лазила лісом у старому одязі брата.

Не знаю, як вона виглядала в тринадцять років, але уявляю її в чоловічому одязі тепер. І думаю, що на місці Кертіса не лишився б байдужим.

- Ви хоч якусь зброю брали?

- Ну а як же. Лук і ніж. – вона посміхається. – До речі, я принесла ваш. У Рея неможливо було забрати, але тепер в нього багато інших вражень.

- Не треба, - відсторонюю її руку. – Нехай залишиться в нього. Меч йому дарувати ще рано, тож нехай поки так.

Ава опускає руку з кинжалом і знечів’я дивиться у вогонь. Тонкі пальці погладжують фігурку яструба на руків’ї.

- Скажіть… Ви не знаєте, чому я нічого не пам’ятав про нас? Коли ви так сидите біля вогню… ви нагадуєте мені чаклунку, і не вперше. Якби ще волосся розпустити…

- І вас це лякає? Ви підозрюєте мене в недобрих намірах? – посміхається кутиком губ

- Скоріше притягує…Я ніколи не втрачав пам’яті від алкоголю. І тепер, коли приходять спогади, не розумію взагалі, як міг це забути.

Ава зітхає.

- Дубовий листок у бокал і людина через годину-дві тверезіє. Проте забуває недавні події. З вами так і сталось.

- Ви не хотіли, щоб я пам’ятав? Чи шукав вас потім?

- Я вам вже розповідала. Для чого мені, щоб ви пам’ятали? Ця дитина мала бути тільки моя. Якби вона була. Ну і потрібно було забрати дію хмелю – він отруює тіло і шкодить зачаттю.

- Можна вас попросити? Розпустіть волосся…

- Мірган. Чи ви забули, навіщо їдете у Йорнборг?– Ава різко підіймається з крісла.

- Пробачте мені,- теж підіймаюсь. - Я не мав на увазі нічого поганого. Просто задивився. Будь ласка, повірте мені. Я нічого від вас не вимагаю.

- Мені вже час. Доброї ночі.

- Доброї…

Ава йде, лишаючи мене з в муляючим відчуттям незручності.