Chris Jey - Between angels and demons, Chris Jey

Він пестив її, провів рукою по вигинах її тіла, стиснув її стегна. Пара поцілунків та їхні тіла злилися в одне ціле, розчинилися одне в одному і божевільний світ на якийсь час завмер, немов продовжуючи задоволення для них.

- Ти прекрасна, - тихо, майже пошепки сказав Кем, дивлячись Данте в очі. - Я…

- Я знаю, - Данте приклала пальчик до його губ, тим самим не дозволивши договорити. - Я теж, - вона поцілувала чоловіка.

Їхній протяжний стогін розбудив тишу, яка запанувала в кімнаті. Тіло дівчини пробрало приємне тремтіння. Її чарівний стогін був як музика для чоловіка. Руки Данте гуляли його спиною, зрідка залишаючи подряпини. З кожним рухом дівчину поглинала пристрасть, яку вона вже давно не могла відчути. З кожним рухом нігтики мисливиці впивалися в спину чоловіка, дряпаючи до крові. Ці незначні рани миттєво гоїлися, не залишаючи слідів.

Данте завжди любила командувати і завжди була головною в ліжку, але не з Кемом. Тут був головний він. І змінювати цього їй ніколи не хотілося. Він знав, як зробити їй приємно, яку позу прийняти. А ще Данте шалено подобалося підкачане, атлетичне тіло чоловіка, широкі плечі, сильні руки.

Кем прискорився. Він покривав поцілунками тіло дівчини: губи, шия, ключиця, пестив її груди. Це ще більше заводило дівчину. Пристрасть поглинула коханців. Вони не відчували вже всіх тягарів світу. Лише насолоджувалися один одним, роблячи один одному незабутньо приємно. З кожною секундою вони все більше поринали у світ задоволення, насолоди, пристрасті, кохання. Данте ніби ширяла високо в небі, вона була на піку. Але раптом все тіло охоплюють тремтіння, жар, невагомість і почуття падіння вниз, яке таке прекрасне, як і підйом вгору. Данте стиснула сильніше простирадло у своїх кулачках. Гучний стогін дівчини розбудив стіни кімнати, і луною розійшлось порожнім будинком. Тіло пробрало електричними імпульсами. А за мить підйом вгору почався заново.

Віддавшись, довірившись Камаелю, Данте була повністю вільна від кайданів свого жахливого існування. Вона ширяла високо в небі. Ні! Вона була вища. Їй здавалося, що вона покинула цю грішну планету, забула про своє прокляття, забула про боротьбу зі злом і просто віддалася своїм емоціям. Віддалася коханню. Те, що зараз з нею відбувалося, було більше, ніж просто секс. Данте боялася собі зізнатися, що цей її старий будинок, таємна оселя, де вона ховалася від усього світу, зараз була тим місцем, де вона хоче бути. А Камаель був тим, з ким вона хоче бути у цей момент.

Він знову з'явився у її житті і все почало змінюватися. Данте сто років не бачила Камаеля. Але його образ знову і знову виринав у пам'яті усі ці роки. Так, вона пам'ятала про зраду Кема. Але також вона пам'ятала про його ніжні дотики, чарівний погляд, привабливий голос.

Він не просто янгол. З ним Данте пов'язує щось більше, ніж знайомство завдовжки століття. Кем завжди чув дівчину, навіть коли вона мовчала, розумів без слів, читав її як відкриту книгу, читав її душу, яка була така крихка, беззахисна, вразлива. Данте намагалася ховати свої людські почуття в темний куточок своєї душі. Навіть Нейт не міг оголити її, лише Камаэлю вдавалося це. Лише йому Данте відкривалася повністю, була відвертою з ним, і нічого не боялася. Вона знала, що Кем захистить її від усього поганого, навіть від самої себе.

Тут і зараз у цьому будинку – ідеальне місце, своєрідна утопія. І, чорт! Данте не хотіла, щоби цей вечір і ніч закінчувалися. І тим більше, щоб їх хтось знайшов у її віддаленому куточку спокою та насолоди.