Ана-Марія Еріш - Серце вовка, Ана-Марія Еріш

- Алекс, зачекай, - почув я голос мами.

Прекрасно просто, план втечі не вдався. Чому Каталіна так швидко провела їм ту екскурсію по Академії? Я ж сподівався, що встигну проскочити в таємну залу тренувань, і там бути до тих пір, поки вони не поїдуть додому.

А зараз почнуться нотації про те, що я вже дорослий чоловік, який має шикарну роботу. Тому вже потрібно би й одружитися. Що би таке придумати...

Але я все ж зупинився, адже мама тепер не відчепиться від мене. Краще буде перетерпіти ці нотації. Вона швидко підійшла до мене та обійняла.

- Синку, ти нас уникаєш? - хитро посміхнулася вона.

- Ні, просто зайнятий трохи, - я намагався вигадати щось. - Мені і зараз час бігти. Можливо, Каталіна тобі ще не все показала тут?

- Так, наприклад таємну тренувальну залу. Наскільки я пам'ятаю, колишній декан передав її тобі, - побачивши мій здивований погляд, мама продовжила. - Я колись проходила там індивідуальні тренування. Тому зараз ти мені все там покажеш.

Я хотів їй щось сказати, та мама мене вже тягнула вперед. Що ж, доведеться таки піти туди. От тільки я боюся, що вона хоче щось мені сказати...