Леді Анет - Магиня серед драконів , Леді Анет

Наша розмова набувала все нових відтінків напруги.

Не лише мені пропонують таємно накласти заборонену печатку з невідомими наслідками, а й до всього я стала свідком загрози. І що найгірше — ця загроза це я  особисто!

Голова оберталася. Як я потрапила в цю ситуацію?

Звісно, я не мала наміру ставати на шляху Іди та її впертої віри в спільне щастя з Леоном. Але продовжувати цей діалог стало, м’яко кажучи, некомфортно. Схоже, що драконесса готова йти на все заради своєї мети.

— Ти впевнена, що обман не розкриється? — скептично спитала я, краєм ока оцінивши її соратниць.

— Впевнена, — рішуче відповіла Іда, зловісно звузивши очі, і додала: — Повір, якщо розкриється, я буду знати, хто за цим стоїть.

Оце вже нова загроза. Я не встигла й пообідати, а вже отримала дві. Браво, Мина!

— А як же всі ці розмови про романтичний зв'язок і нездоланне тяжіння? — підняла я брови.

— Нісенітниця, — безтурботно відмахнулася Іда, крутячи світле пасмо на пальці. — Звірині інстинкти вже так міцно сплять, що їх пробудження малоймовірне.

— А що ти зробиш, якщо справжня істинна пара все-таки знайдеться? — поцікавилася я, намагаючись приховати свої емоції.

— Це вже мої справи. Ну що, зробиш?

Хотілося б з гордістю відмовити і спостерігати, як самовдоволена посмішка зникає з обличчя Іди. Але якщо я відмовлюсь, вона знайде іншого мага, і наслідки для Леона можуть бути непередбачуваними. Що, якщо вона зірветься, а я буду винною?

До того ж, краще, якщо я сама візьму ситуацію під контроль. В разі чого зможу порадити Леону, які речі йому точно не можна носити або навіть торкатися. Тоді я буду в боргу.

— У мене теж має бути інтерес, — натякнула я, вирішивши використати ситуацію на свою користь.

— Чого ти хочеш? — запитала Іда, склавши руки на грудях.

— У тебе ж дядько ректор?

— І?

— Було б чудово, якщо ти зможеш переконати його, щоб мене перевели на бюджет.

А чому б і ні? Треба якось позбутися цієї нав'язаної заручини з Заком.

Очі драконесси округлилися.

— А не забагато?

— За можливість стати істинною парою для свого коханого? На мою думку, це саме те, що потрібно.

Іда задумливо забарабанила пальцями по столу.

— Подивлюсь, що можна зробити, — неохоче пообіцяла вона.

— А гарантії? — уточнила я.

— Я поговорю з дядьком, але більше нічого обіцяти не буду, — похмуро відповіла Іда.

— Домовлено, — погодилася я і протягнула їй руку, щоб закріпити домовленість.

Вона ліниво прийняла моє потискання і, повідомивши, що зв'яжеться зі мною пізніше, пішла з бібліотеки. Як тільки драконесса разом зі своїми подружками зникла з горизонту, я нарешті змогла видихнути.

Якщо лорд-ректор дозволить зменшити хоча б половину боргу за навчання, стане набагато легше. Можна буде якось назбирати. Наприклад, влітку знайти підробіток.

Поки я розмірковувала, де взяти гроші, моя сумка, що лежала поруч на столі, раптом зашевелилася.

Ой. Зовсім забула про світлячка! Він, мабуть, остаточно оголодав. Не створюючи шуму, я обережно вирвала один зі своїх зошитів й і вже збиралася повернути її до шкатулки, де сидів вогняний хом'як-обжора. Але навіть не встигла моргнути, як він вирвався на свободу!

Жива вогняна стихія в бібліотеці? Матір-богиня!

Я кинулася слідом за світлячком, лавіруючи між стелажами, і на черговому повороті з усієї сили вдарилася об Леона.

— Знову не дивишся, куди несешся? — недоволно промовив він, схопивши мене за талію, щоб я не впала.

Я хотіла або саркастично відреагувати, або відчитати за халатність до власної стихії, але серце так голосно забилося в грудях, що всі думки зникли.

Ми буквально злиплися тілами, і я кожною клітинкою відчувала тверді м'язи дракона під тканиною навчальної форми. Погляд Леона потемнів. Зелені очі раптово опустилися на мої губи, викликаючи у мені справжню тахікардію.

Не знаю, чим би це все закінчилося, та й не хочу знати. Але в цей момент з іншого кута бібліотеки пролунав різкий жіночий крик.