Алія Таліс - Крила вогню і кохання , Алія Таліс

Глава 14: Під покровом тиші

Минуло кілька днів після перемоги над Темним володарем, і королівство поступово оговтувалося від потрясінь. Хоча перемога принесла спокій, Аріана відчувала, що щось змінилося. Тиша, яка настала після битви, була надто гучною. Здавалося, ніби світ завмер, готуючись до нового випробування.

Аріана стояла на вершині вежі королівського замку, спостерігаючи за тим, як світанок пробивався крізь залишки туману. Під ногами була земля, яка ще кілька днів тому тремтіла від люті Темного володаря. Її вогняні крила тепер були непомітними, але вона все ще відчувала їх присутність — легке тепло, що текло по її тілу, як пульсуючий вогонь.

— Щось не так, — прошепотіла вона, не зводячи погляду з обрію.

— Я теж це відчуваю, — озвався Кейрон, який підійшов до неї. Він стояв поруч, спокійний, але його обличчя було зосереджене. — Світ не може так просто відновитися після такого удару. Щось темне все ще залишається в тіні.

Аріана кивнула. Їй також здавалося, що перемога над Темним володарем була лише початком. І хоча битва була виграна, вона відчувала, що головна загроза ще не зникла. У темних куточках її свідомості жило відчуття, що ця темрява, яка намагалася поглинути все живе, ще не до кінця знищена.

— Атарос сказав, що артефакт має дивну властивість. Він може бути пов’язаний з чимось більш могутнім, — сказала вона, згадуючи слова мага.

Кейрон нахмурився.

— Ти думаєш, це може бути щось гірше за Темного володаря?

— Не знаю, — зізналася Аріана. — Але щось інтуїція підказує, що ми ще не бачили всього.

Кейрон уважно поглянув на Аріану. Він знав, що її інтуїція рідко підводила. І хоча він вірив у їхню перемогу, він також не міг заперечувати того факту, що магія, яка досі панувала у світі, була непередбачуваною і могла принести нові небезпеки.

— Можливо, нам слід поговорити з Атаросом, — запропонував Кейрон. — Він знає більше про артефакт і його властивості.

Аріана кивнула.

— Так, але перед цим я хочу відвідати старе місце. Там, де ми знайшли Око Вогню.

Дорога до печери, де Аріана вперше зіткнулася з древнім артефактом, вела крізь темні й непрохідні лісові хащі. Хоча тут було спокійно, кожен крок змушував її бути напоготові. Ліс був живий — вона це знала. Магія цього місця була давньою і непередбачуваною, а її присутність тут лише підсилювала відчуття тривоги.

Кейрон і Атарос супроводжували Аріану, кожен із них тримав зброю напоготові, хоча довкола панувала гнітюча тиша. Лише подекуди чулося шурхотіння листя або далекі крики птахів.

— Це місце завжди здавалося мені дивним, — зауважив Кейрон, оглядаючи дерева. — Тут відчувається щось давнє, щось більше, ніж ми можемо уявити.

— Це правда, — додав Атарос. — Ліс пов’язаний із древніми магічними силами, які охороняють його. Не всі, хто намагається сюди зайти, повертаються.

Аріана прислухалася до їхніх слів, але не зупинялася. Вона відчувала, що відповідь знаходиться саме тут — у цьому загадковому місці, де почалася її подорож до розуміння сили Ока Вогню.

Нарешті вони досягли печери. Вхід був застелений мохом, і здавалось, ніби його не торкалася рука людини з моменту їх останнього візиту. Аріана зупинилася перед входом, відчуваючи, як потужна енергія випромінювалася з глибини цього місця.

— Ти готова? — запитав Кейрон, дивлячись на неї.

Аріана зітхнула, дивлячись на темряву, що вела до печери.

— Ми повинні бути готові до всього, що зустрінемо всередині.

Коли вони увійшли до печери, Аріана відчула, як повітря стало важчим і насиченим магією. Стелі були вкриті незвичними візерунками, які світліли від кожного кроку, що вони робили. Атарос уважно оглядав стіни, зупиняючись на деяких символах.

— Це стародавні руни, — тихо сказав він, ніби боячись зруйнувати магічну тишу. — Вони щось приховують, але я не можу їх розшифрувати. Їх значення настільки давнє, що навіть сучасні маги не можуть зрозуміти.

— Що ж це за місце? — тихо запитала Аріана, оглядаючись.

— Це не просто печера, — сказав Атарос, зупиняючись біля одного зі стародавніх візерунків. — Це місце сили, яке зберігає таємниці магії світу.

Аріана відчула, як її серце забилося сильніше. Вона знала, що відповідь близько.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍