Крістіна Жиглата - Від любові до ненависті, Крістіна Жиглата

Нас повели зовсім у протилежний бік від будинку. Адже ми були вже практично поряд…

Але найжахливіше, що багато мешканців навколо, у тому числі наші сусіди, бачили, як нас схопили, але ніхто навіть пальцем не поворушив. Сусідка Тамара як поливала квіти на балконі, так і залишилася поливати, а двірник Іван тільки на мить застиг, а потім продовжив підмітати біля під'їзду.

Таке свавілля… Безсердечність… Байдужість…

А здавалися такими милими людьми.

- Куди ви нас тягнете? - злякано запитала я, не спускаючи погляду зі своєї сестри. Її теж вели за мною.

- Знайомитись, - реготнув один, кидаючи хтиві погляди на улоговинку моїх грудей. – Цацки в тебе гарні… Дорогі, мабуть. Багата? - кинув він, помітивши мій золотий кулон, який одного разу тато подарував мені на вісімнадцятиріччя. Для мене він не мав матеріальної цінності, хоч я знаю, що був дорогим… Просто пам'ять про тата.

Я не стала відповідати. Думала, якщо проігнорую його питання, він відчепиться, але бандит, звичайно, не заспокоївся. Його рука різко потяглася до мого декольте, він схопив кулон і грубо зірвав його, залишаючи на ніжній шкірі червоні смуги від своїх брудних пальців.

Я ойкнула і потерла забите місце, а коли зрозуміла що подарунка тата на моїй шиї вже немає, мене переповнила лють, якої я ніколи в собі ще не відчувала.

- Підвіску віддай! - рикнула, зло подивившись на бандита.

– А ще чого? Це вже моє…

Він не встигає домовити, як я зриваюся з місця, вириваюся з рук другого загарбника і чіпляюсь нігтями мерзотнику у волосся та обличчя, роздираючи його в кров.

- Блядь, - заволав він, відхиляючись від мене і падаючи на підлогу. Другий хлопець відразу охоплює мене за талію і, відірвавши від землі, штовхає назад. Я падаю на асфальт, боляче роздерши коліна. Маша злякано кричить. А покидьок, якому я роздряпала обличчя, піднімається на ноги, голосно матюкаючись та обіцяючи мене прикінчити.

Я правда думала мені вже кінець, адже кинулась на нього імпульсивно, не подумавши… Але в цей момент, коли здавалося все могло вийти з-під контролю,  навколишнє божевілля зупиняє грізний чоловічий баритон:

- Якого хріну тут відбувається, блядь?