Арістотель - Метафізика

запропонувати своє тлумачення (чи приєднатися до запропонованого кимось іншим), або зберегти «темноту» оригіналу, яка уможливлювала б різні тлумачення. Наявність двох паралельних перекладів уможливлює поєднання обох варіантів. У «езотеричній» версії переважно обирається другий підхід, в «екзотеричній» — перший, оскільки, як уже було сказано, він націлений на розуміння і тлумачення, хоч подекуди й імовірне.

Ще один суттєвий момент. Слова в тексті Арістотеля нерідко є багатозначними, і контекст через абстрактність предмета не завжди дає змогу однозначно обирати те чи інше значення, що також відкриває можливості для тлумачень. Уже перше речення «Метафізики»: «Усі люди від природи прагнуть знання», — попри свою позірну простоту можна перекладати по-різному. Дієслово oregontai може бути перекладеним як «прагнуть», «хочуть», а його перше буквальне значення «тягнутися». Тобто можна розуміти так, що йдеться не про прагнення в піднесеному значенні, а про чуттєвий потяг. І саме на це вказує подальша аргументація Арістотеля: «Про це свідчить любов до чуттєвих вражень…» При цьому agapēsis можна перекладати як «любов» і як «потяг», a aisthēton — як «чуття», «відчуття», «чуттєві враження», «чуттєве сприйняття». (Дехто з перекладачів, підкреслюючи момент «чуттєвості» навіть передають це як «насолоду» або «радість» від відчуттів.) Ось чому в цій версії перекладу перше речення набуло форми: «Усіх людей від природи вабить знання». Приклади можна множити до безконечності. Отже, різні переклади і зокрема два паралельних, про які йдеться, дають змогу акцентувати, висвітлити різні значення, які одночасно присутні в словах Арістотеля.

3. І щодо термінології. Ще один із перекладачів і дослідників «Метафізики» зауважив[2]: якщо центральне питання «Метафізики» полягає в тому, що таке ousia, то письмова традиція перекладів невиправно поховала значення поняття, яке мав на увазі Арістотель. Узагальнюючи це судження, можна сказати, що абсолютна більшість перекладів «Метафізики» — це Арістотель, прочитаний крізь призму латинської мови, крізь призму його середньовічних коментаторів. За цим фільтром латинської мови значною залишається мовна природність і мовна енергія (енергія творення нових значень), властива тексту Арістотеля. Це незворотне явище. Гадати, що можна повернути назад, — це навіть не утопія, а в кращому разі дивакуватість. Проте, маючи право на невдачу, можна принаймні спробувати суто експериментально відмовитися від спеціалізованої, іншомовної філософської термінології. Результатом такої спроби і є наша «езотерична» версія перекладу «Метафізики».

Натомість версія «екзотерична» взагалі не переймається питанням існування фільтру латинської мови, ба навіть на якомусь етапі роботи виникла думка зробити цей варіант перекладу максимально латинізованим, виходячи з того, що таким він є для міжнародної філософської спільноти, в чому легко переконатися, зазирнувши в різноманітні авторські чи колективні монографії, присвячені Арістотелю, «Метафізиці» та метафізиці. Врешті кілька міркувань вирішили справу не на користь такої ідеї і насамперед два з них. По-перше, неможливість послідовного проведення латинської термінології, що зокрема стосується перекладу такої понятійної пари, як to ti ēn einai та to ti ésti (про це далі у списку термінів). По-друге, від самого початку переклад був зорієнтований на те, щоб створити якомога зручніший органічний переклад для читання, а не технічний переклад для цитування. Натомість строгий технічний переклад, який був би зорієнтований на латинську і похідні від неї західні традиції перекладу й передачі арістотелівських термінів і який би таким чином термінологічно поєднував український і західний філософський дискурси, має бути виконаний окремо, і в такому перекладі має бути своя органічність. У нашому випадку ми просто в наведеному нижче списку термінів вказуємо відповідники в західних (переважно англійській) мовах.

arkhē — перекладається як «начало». Переклад цього терміна в більшості випадків іноземними мовами як «принцип» в українській мові видається не дуже відповідним через зайві конотації. У філософській літературі також вживається відповідник «першопричина», що можливо, але не охоплює всі значення арістотелівського поняття: і початок у часовому сенсі або як початок ряду, точка відліку, і причина (першопричина), і — в рідких випадках — влада. Тому — «начало».

dunamis — перекладається як «можливість», але форма слова dunámei (тобто «в можливості») переважно перекладається природнішим для сучасного вживання й зрозумілішим виразом «потенційно».

eidos — перекладається як «форма», або «вид» (там, де йдеться про логічний вид). У тих випадках, де однозначно йдеться про платонівську теорію ідей, eidos перекладається як «ідея». У більшості перекладів європейськими мовами, зокрема англійською, eidos у всіх значеннях (окрім значення логічного виду) перекладається як «форма», і про теорію ідей Платона нерідко говориться як про «теорію форм».

(to) einai — перекладається скрізь як «буття» і так само європейськими мовами (тобто відповідним іменником, що є субстантивацією дієслова «бути»).

hulē — скрізь перекладається як «матерія». І так само в усіх інших мовах.

hypokeimenon — перекладається здебільшого як «субстрат», інколи залежно від контексту як «те, що лежить в основі». В абсолютній більшості перекладів різними мовами також передається як «субстрат» і в одиничних випадках (контекстах) як «суб'єкт».

idea — також перекладається як «ідея». Таким чином, у цьому перекладі слово «ідея» відповідає двом поняттям, але поняттю eidos лише частково, тобто лише в тих випадках, де йдеться про теорію ідей Платона. Арістотель у таких контекстах використовує idea та eidos як повні синоніми. Англійський відповідник — idea, або в деяких перекладах — також form (форма).

kath'holou — перекладається як «загальне». Специфіка мови Арістотеля: він використовує певну фразу, а не іменник чи прикметник для позначення конкретного і загального. У західних мовах перекладається як «універсальне», «загальне».

logos — переважно перекладається залежно від контексту: як «пояснення» або «визначення»; в рідких випадках — як «форма», в деяких контекстах — «розуміння». В більшості англійських та німецьких перекладів як «формула» (formula), «визначення» (definition) або «поняття» (Begriff).

morphē — перекладається як «кшталт». У перекладах європейськими мовами переважно відповідником слугує слово «форма» там, де воно вживається самостійно. Натомість там, де воно виступає поряд зі словом «форма» (form) перекладачі добирають різні, інколи ситуативні синоніми: shape (англ.), Gestalt (нім.), espèce (фр.).

(to) on — перекладається як «суще». Термін є субстантивованим дієприкметником від дієслова «бути». Європейськими мовами передається відповідно (напр.: being (англ.), das Seiende (нім.), êtres (фр.)).

ousia — перекладається як «сутність». Одне з найбільш проблематичних понять Платона й Арістотеля, яке дехто з перекладачів навіть воліє ліпше залишати без перекладу[3]. Слід мати на увазі, що усталений відповідник цього терміна в європейських мовах (який також нерідко використовується в українській науковій чи навчальній літературі) — «субстанція».

sumbebēkos — переважно перекладається як «побіжний» (побіжно). Інколи ситуативний переклад залежно від контексту: «за збігом», «випадковий» та споріднені слова. В латинській і похідних від неї західних філософських традиціях цей термін