Данило Туптало - Житія Святих - Травень, Данило Туптало

слово від Господа до Єремії: "Стань на подвір'ї Господнього дому і всім людям Юдиним, що входять у дім Господній на поклін, проповідуй, кажучи: "Так говорить Господь: якщо не послухаєте Мене і не будете ходити у законі моїм, вам данім, і не послухаєте слів рабів моїх — пророків, яких посилаю до вас зранку, то зроблю з домом цим, як з Шіло, спустошеним за беззаконня шіломлян. І місто це дам на прокляття для всіх країв всієї землі". Чувши такі слова з уст Божих, які Єремія-пророк у домі Господньому говорив, жерці, і лжепророки, і всі люди сповнилися гніву і, схопивши Єремію, взивали: "Смертю нехай помре той, хто пророкує таке". Почули ж те і князі Юдині і прийшли з дому царевого у дім Господній, сіли при вході до брами дому Господнього. І промовили жерці і брехливі пророки до князів і до всіх людей, кажучи: "Присуд смерти нехай буде чоловікові цьому, бо пророкував погане для граду цього, як же чули ви вухами вашими". І промовив Єремія до князів і всіх людей, кажучи: "Господь послав мене пророкувати проти дому цього і проти граду цього всі слова, які чуєте. Нині-бо виправте путі ваші і діла ваші зробіть добрими, послухайте голосу Господа Бога вашого — і забере Господь від вас погане, що приготував на вас. Я ж — ось в руках ваших, робіть зі мною, як же вам хочеться, але, розуміючи, розумійте, що, коли уб'єте мене, кров невинну дасте самі на себе, і на град цей, і на тих, що живуть у ньому, бо справді послав мене Господь говорити до вас у вуха ваші слова ці". І сказали князі і всі люди до жерців і до всіх лжепророків: "Нема чоловіку цьому суду смертного, іменем-бо Господа нашого говорить". Ще ж і зі старших краю деякі мужі, вставши, захищали словами Єремію-пророка, кажучи до всього собору: "Згадайте пророка Міхея з Мораші, він у дні Єзекії, царя Юдиного, говорив до всіх людей: "Так говорить Господь: Сіон, як нива, заораний буде, і Єрусалим румовищем стане. І гора дому Божого заросте дібровою". За ті слова хіба убив його Єзекія-цар? І всі люди чи не забоялися Господа і чи не молилися перед лицем Господнім? І покинув Господь погане, сказане на них. І ми сподіяли велике зло на душі наші, тому покаймося у злості нашій, а не на убивання чоловіка невинного заохочуймося. Яка-бо користь була з недавно пролитої крови Урійї, сина Шемаї з Кір'ят-Єарішу, що пророкував іменем Господнім про землю цю, так, як же і Єремія пророкує? І коли цар і князі шукали, щоб убити Михея, він, злякавшись, утік до Єгипту, але послав цар мужів своїх, вивів його з Єгипту, убив його мечем, через те збунтувався люд на царя і на князів, те ж йому буде, коли і Єремію уб'єте". Коли те говорили старці, було різноголосся в соборі: одні-бо вбити хотіли пророка святого Єремію, а инші стверджували, що не винний смерти. Проте сторона супротивних перемогла б й убили б чоловіка Божого, коли б не захистив його один із вельмож на ім'я Ахикам, син Шахана, його ж рука була міцна, і не передав Єремію в убивчі руки.

Зробив же цар Єгояким лукаве перед Господом після всього, що зробили батьки його. І було знову слово Господнє до Єремії, що мовило: "Увійди в дім царя Юдиного і скажи: "Послухай слово Господнє, царю юдейський, що сидиш на престолі Давидовому, хай почують же і раби твої і люди твої, так говорить Господь: Чиніть суд і правду, і визволяйте пригніченого силою від наклепника. Чужинця, і сироту, і вдову не ображайте, і не уникайте людей неправедно, і не проливайте невинної крови, і якщо послухаєте, будуть царі від роду Давидового сидіти на престолі цьому. Якщо ж не послухаєте, то присягою присягає Господь, що зробить пусткою дім царства Юдиного і Єрусалиму, і говорить, що святі будуть мужі ті і зброя їх свята, які вас, грішників без каяття, наче дерево, рубати будуть. І прийде народів багато через запустілий град цей, і скажуть один одному: "Чому зробив Господь так граду цьому великому?" І відкажуть: "Через те, що покинули заповіт Господа Бога свого і поклонилися богам чужим". Про царя ж Юдиного Иоакима говорить Господь: "Похованням ослячим поховається, смердючий і викинений за ворота єрусалимські". Коли пророк такі слова з уст Божих перед усіма сказав, зрушився на великий гнів цар і всі князі, і убили б тоді Єремію святого, якби Боже Провидіння не вберегло його на майбутнє сповіщення таїнства Божого. Взяли його з безчестям й образами в кайдани і до в'язниці кинули. Тим часом прийшов Навуходоносор із силою своєю і воював на Єрусалим, і віддав Господь у руки його Єгоякима, Юдиного царя, у третій рік царювання Єгоякимового. Взяв-бо Навуходоносор Єгоякима і з ним деяких із князів і великородних домів, серед них же і Даниїла, який юним хлопцем був, також і трьох отроків, і громадян єрусалимських частину немалу, і завів у Вавилон. Ще ж і з посудин дому Божого частину найкращу забрав. Але скоро відпустив Навуходоносор самого Єгоякима до Єрусалиму знову на царство, зробивши його собі данником. І працював Єгояким на Навуходоносора, царя вавилонського, три роки, даючи данину, як же спершу працював на фараона Нехо, царя єгипетського. Через три роки Єгояким скинув із себе ярмо рабства і збунтувався проти влади Навуходоносора, не захотівши давати йому встановленої данини. Перед тим часом, коли повернувся Єгояким від Навуходоносора і відрікся від нього, було слово Господнє до Єремії, що в путах сидів, таке: "Візьми собі сувій книжний і впиши в нього всі слова, які Я сказав тобі про Ізраїль, і про Юду, і про всі краї, від дня, коли аж до нині говорив Я до тебе, від днів Йосії, царя Юди, аж до цього дня. Чи не почує дім Юди (тобто все плем'я юдейське) все, приготоване на них, і чи не повернеться з шляху свого злого, і тоді милостивий буду до неправд їхніх і гріхів їхніх". І прикликав Єремія Баруха, сина Нерійї, щоб написав сказане від нього, бо сам у темному місці замкнений був, писати не міг. Барух же, ззовні, при віконці темниці, сидячи, писав те, що говорив пророк. І вписав у згорток книжний Барух з уст Єремії всі слова Господні, сказані до нього. І сказав Єремія Барухові: "Мене стережуть, і не можу вийти звідси