Наум Петрович Иойриш - Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути

дитячого організму до інфекцій, і на відміну від багатьох ліків діти охоче приймають його як ласощі.

Бджолина отрута також є лікувальним засобом, про який було відомо ще в глибокій давнині. Народна спостережливість давно установила, що бджолина отрута є цінним засобом при лікуванні такого тяжкого захворювання, як ревматизм. Літературні дані, наші багаторічні спостереження і дані багатьох пасічників підтверджують позитивне діяння бджолиної отрути при ревматизмі. Проте ревматизм не є єдиним захворюванням, при якому проявляються високі лікувальні властивості бджолиної отрути. Бджолина отрута успішно застосовується при лікуванні невралгії, невритів та деяких інших захворювань.

Розділ I

Загальні відомості про біологію бджіл

Деякі анатомо-фізіолопчні особливості і біологічні функції особин бджолиної сім'ї

Бджоли належать до «громадських комах», тобто до таких, які можуть жити тільки великими сім'ями. В кожному вулику живе одна сім'я бджіл, відмінною рисою якої є поліморфізм (багатоформність): бджолина матка, трутень і бджола-трудівниця. Бджолина сім'я складається з однієї бджолиної матки, кількох сотень трутнів (бджіл-самців) і кількох десятків тисяч (до 100 000 і більше) бджіл-трудівниць (мал. 1).

Бджолина матка майже в два рази довша і в 2,8 раза вужча від бджоли-трудівниці. Біологічна функція бджолиної матки — відтворення нащадків; вона щодня відкладає у стільникові комірки 1000—2000 і більше запліднених яєць. З цих яєць, залежно від складу корму і величини воскової комірки, розвиваються бджоли-трудівниці або бджолині матки. Крім того, матка відкладає незапліднені яйця, з яких розвиваються тільки трутні. Таким чином, в бджолиній сім'ї збереглося також незаймане розмноження — партеногенез[3], про який Арістотель писав у книзі «Історія тварин».

Роль бджолиної матки у відтворенні нащадків обмежується тільки відкладанням яєць. У зв'язку з цим бджолину матку можна порівняти з живою фабрикою яєць. У яйценосності бджолиної матки величезну роль відіграють бджоли-трудівниці, які часто і в значній кількості годують її високопоживним молочком [4].

Бджолина матка є дуже важливою особиною в бджолиній сім'ї. Багатотисячна бджолина сім'я, позбувшись матки, своєю поведінкою відразу ж на себе звертає увагу пасічника: бджоли-трудівниці гудуть і стривожено бігають по всьому вулику. Довго жити без бджолиної матки бджоли-трудівниці не можуть, вони вибирають одне або кілька яєць три- чотириденної кладки і починають виводити нову матку. З перлинно-білого яйця циліндричної форми, а потім личинки, завдяки тому, що її годують особливим молочком і вона розвивається в просторій восковій «колисці» у вигляді жолудя-маточника, через 16 днів виплоджується бджолина матка.

У бджолиної матки є жало, яке служить яйцекладом і органом захисту. Людини вона ніколи не жалить: навіть у таких випадках, коли вона завдає їй сильного болю (наприклад, коли пасічник відрізає в неї крила), вона навіть не робить спроби показати своє жало. Але зате при зустрічі з бджолиною маткою-суперницею вона з люттю пускає в хід своє жало.

Бджолина матка живе в середньому до 5—6 років, але її плодючість з віком зменшується, внаслідок чого рекомендується міняти бджолину матку через один-два літніх сезони.

Єдине призначення трутня — запліднення бджолиної матки. Трутень, як і бджолина матка, сам добути собі їжу не може і перебуває на повному утриманні бджіл-трудівниць. Весною і літом трутні безтурботно живляться медом, приготованим працьовитими бджолами-трудівницями. Восени трутнів виганяють з вулика і вони гинуть від холоду і голоду.

Акад. О. М. Бутлеров пише: «Трутні — це самці. Вони зовсім не працюють, а тільки вилітають на обліт, гуляти в добру пору, серед дня. На льоту вони ганяються за молодими матками і паруються з ними».

«Трутень» стало загальною назвою ледарів і нероб.

На розвиток трутня з яйця в середньому потрібно 24 дні. Статеві органи трутня (2 сім'яники, 2 сім'япроводи, які переходять у сім'яні міхури, дві додаткові залози, сім'явипорскувальний канал, парувальний апарат) дуже добре розвинуті.

Дозрівають сперматозоїди в трутня через 8—14 днів після виходу його з комірки; у сім'яниках утворюється від 10 до 200 мли. сперматозоїдів.

У трутня дуже добре розвинутий зір, що має надзвичайно важливе значення під час шлюбного польоту, коли він повинен літати за бджолиною маткою, яка швидко летить. Живуть трутні тільки влітку (близько трьох місяців).

Усе своє недовговічне життя бджола-трудівниця проводить у невтомній і винятково корисній для людини роботі. Молоді бджоли вже з 3—4-денного віку мають відповідальний обов'язок годувальниць личинок. За б днів годування своїх майбутніх сестер вони відвідують кожну личинку близько 7850 разів.

Бджоли-трудівниці дуже дбайливо доглядають за бджолиною маткою, яка після шлюбного польоту не вилітає з темного вулика. Бджоли, що доглядають за бджолиною маткою, не тільки стежать за чистотою її тіла (вмивають її, розчісують їй волосинки, виносять з вулика її випорожнення і т. д.), але також годують її висококалорійним і високопоживним молочком.

Бджоли-трудівниці відправляються в розвідку шукати багатих джерел нектару, квіткового пилку та води. Вони збирають великі кількості квіткового пилку, змочують його слиною, змішаною з нектаром, і складають у спеціальні заглибини (пристосування) задніх ніг, що називаються «кошиками». Дві обніжки квіткового пилку, тобто два наповнені цим цінним вантажем «кошики», важать у середньому 20 мг і містять близько 4 млн. пилкових зерняток. Принесений у вулик КВІТКОВИЙ ПИЛОК бджоли вкладають у стільникові комірки, який потім, будучи залитий медом, перетворюється в пергу — бджолиний хліб.

Бджоли-трудівниці є свого роду ливарниками воску і чудовими зодчими прекрасних стільників, шестигранні комірки яких є дуже зручними засіками для меду, складськими приміщеннями для перги і «затишними колисками» для виплодження бджолиного потомства.

Найдивніше і найразючіше в житті бджіл — це будівництво стільників. Чарльз Дарвін, який багато років вивчав життя бджіл, писав: «Тільки людина обмежена може розглядати дивну будову стільника, так чудово пристосованого до свого призначення, не дивуючись надзвичайно. За свідченням математиків, бджоли на практиці розв'язали важке завдання збудувати комірки належного об'єму для вміщення в них якнайбільшої кількості меду при затраті на їх будову найменшої кількості дорогоцінного воску»[5].

Бджоли-трудівниці є охоронницями ідеальної чистоти і гігієни у вулику. Вони дуже майстерно замазують щілини і полірують стіни свого житла прополісом — бджолиним клеєм. Якщо у вулик попадає миша, яка захотіла поласувати медом, то бджоли-трудівниці негайно її вбивають своїми гострими жалами та отрутою і, щоб уберегти багатотисячне бджолине населення від згубних наслідків розкладу цієї тварини, швидко замуровують свою жертву у повітронепроникний прополісний склеп. Повітря у вулику завжди чисте і свіже. Бджоли-трудівниці не тільки вентилюють своє житло, а також підтримують у ньому оптимальну температуру[6].

Бджоли-трудівниці несуть сторожову службу по