Марія Євтушенко - Шлях у ліжко ідеального чоловіка, Марія Євтушенко

2

   — Хочете тістечок? — запропонувала я, намагаючись прийняти незворушний вигляд.

   Для сніданку було вже пізно, а для обіду ще занадто рано. Смаколики, які я запропонувала йому, планувала подати на обід, але якщо вже він заглянув, а у мене прямо зараз нічого з частувань не було, вирішила на обід придумати щось інше.

   — А давайте! — махнув він рукою і сів за стіл.

   Я дістала з холодильника ласощі, переклала їх в тарілку, нехитро прикрасивши, і поставила перед шефом. Він відламав маленький шматочок ложечкою, відправив його в рот і з задоволенням заплющив. Вам коли-небудь доводилося бачити, як сильний, незмінно серйозний чоловік отримує задоволення від цілком звичайної їжі? А ось я спостерігала вже не вперше і могла з упевненістю сказати, що нічого сексуальніше на світі немає! А розуміння того, скільки блаженства йому подарувало саме моє куховарство, відгукнулося в душі якимось неймовірним задоволенням, ледве не оргазмом. Цей чоловік викликав в мені дивні й суперечливі почуття. Іноді хотілося отруїти його, щоб не мучив своєю чарівністю ні мене, ні інших. Але в такі моменти, як цей, коли він танув, перекочуючи на язику щось смачне, досить прицмокував і тиснувся, я майже розтікалася калюжкою біля його ніг. Чого, звичайно ж, дозволити собі не могла. Не тільки тому, що боялася втратити роботу. А ще й через те, що занадто часто Віктор приходив додому в компанії жінок, які залишалися на ніч. Звідки я знаю, що вони ночували? Так я ж прибираю ліжко. І кожен раз, спровадивши чергову коханку, він наполегливо просив перестелити білизну і гарненько прибрати його спальню. Були, звичайно, серед подружок боса вельми серйозно налаштовані, вони залишали свої речі в надії повернутися або позначити територію. У таких випадках у мене був чіткий наказ: все в утиль. Трусики, шпильки, парфуми, помади, гребінці — все це без жалю відправлялося мною у відро для сміття, а після — виносилося у бак на вулиці. Варто ще уточнити, що більше ніж на три ночі жодна красуня у мого боса не затрималася. Ось такий він у мене непостійний.

   Віктор розплющив очі, і ми зіткнулися поглядами. Мій, напевно, був розгублений, оскільки шеф застав мене зненацька в той момент, коли я милувалася його насолодою. Я немов підглядала за ним і відчула почуття незручності. А ось погляд Віктора був досить незвичайним, якимось важким, темним. Це тістечко на нього так подіяло? Я начебто не додавала в нього афродизіаки. Ковтнула і поспішила відвернутися. Але погляд роботодавця розгледіти не змогла. Я добре розуміла, що він означає, і мені вже точно це не було потрібно. Робота багато для мене означала, а інтрижка з наймачем у плани на майбутнє не входила.

   Я почала кришити салат, приділяючи йому всю свою увагу і нерозтрачену енергію. Після відходу колишнього чоловіка, чоловіка у мене не було, а це ні багато ні мало — вже пів року. Однак весь цей час мені було не до відносин. Робота і дочка займали весь час. Та й бажання познайомитися з кимось не було.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно