Вільям Шекспір - Приборкання норовливої, Вільям Шекспір

тонко розіграємо, що він

Повірить в теє лордство хоч-не-хоч.

 

Лорд

Ну, в ліжко бережно його вкладіть,

А потім - буть напоготові всім.

 

Пройда виносять. Лунає сурма.

 

Йди, хлопче, подивися, хто це там.

 

Один слуга виходить.

 

Якийсь, напевне, подорожній пан

Спочить у мене в домі забажав.

 

Входить слуга.

 

Ну що? Хто там?

 

Слуга

Актори мандрівні

Вам пропонують послуги свої.

 

Лорд

Хай зайдуть.

 

Входять актори.

 

Прошу, хлопці, прошу в дім.

 

Актори

Вельможний пане, дякуємо вам.

 

Лорд

Ви хочете сьогодні грати тут?

 

1-й актор

Як буде ваша ласка нас прийняти.

 

Лорд

Та залюбки! Цього ось бачив я:

Синка орендаря колись він грав,

Що до панянки сватавсь. Я забув,

Як звуть тебе, одначе роль така

Тобі пасує, й грав чудово ти.

 

2-й актор

Вельможний пане, то я Сото 5 грав.

 

Лорд

Так, так, і грав чудово, я кажу.

Ну що ж, з’явились дуже вчасно ви,

Бо хочу я тут жарт один утнуть,

І ви б могли мені допомогти.

Сьогодні буде в вас один глядач

Вельможний; та не певен я, чи ви

Спроможетесь потамувати сміх,

Побачивши, який чудний той пан.

Він у театрі зроду не бував,

І посмішка розсердила б його.

 

1-й актор

Не бійтесь, пане, стримаємось ми,

Хоч би який химерник з нього був.

 

Лорд

(до слуги)

Ну, хлопче, заведи в їдальню їх

Та нагодуй вечерею як слід.

Що є в господі, все давай на стіл.

 

Слуга з акторами виходять.

 

І пажа розшукай - Бартолом’ю,

Нехай як даму приберуть його,

А потім до п’янюги відведуть.

Та звіть його з шанобою: «мадам»,-

А він, як хоче догодить мені,

Достойно й чемно хай себе поводить. 6

Адже він бачив, як шляхетні дами

Своїм мужам і годять, і коряться.

То хай же і п’яниці так він годить,

До нього лагідно й уклінно мовить:

«Скажіть мені, владарю мій, у чім

Дружина ваша може вам явить

Свою покору і свою любов?»

Обніме ніжно, поцілує палко,

І схилить голову йому на груди,

І сльози ллє, немовби дуже рада,

Що вичуняв її вельможний муж,

Хоч він себе уже сім років мав

За вбогого й гидкого жебрака.

А не по хлопцеві жіночий хист -

Присилувать себе до зливи сліз,-

На поміч цибулину треба взять

І до очей в серветці піднести,

То хоч-не-хоч, а потече сльоза.

Біжи й хутчіше це перекажи,

А що робити далі, дам я знати.

 

Слуга виходить.

 

Я знаю: паж зуміє добре вдать

Вельможну даму - й голос, і ходу,

І всі манери. Ох, кортить почути,

Як він п’янюгу «мужем» назове,

І сміх душитиме всіх слуг моїх,

Як слугувати будуть мужлаєві.

Піду туди - поради їм давати,-

І при мені, я думаю, вони

Той сміх здолають стримати в собі.

(Виходить)

 

СЦЕНА 2

 

 

На балкон над сценою виступають Пройд зі слугами - декотрі несуть убрання, глек із водою, миску для вмивання та інші речі - і лорд.

 

Пройд

Заради бога, дзбан легкого пива.

 

1-й слуга

А може, пане, доброго вина?

 

2-й слуга

Не зволите варення скуштувати?

 

3-й слуга

Котрий убір надінете сьогодні?

 

Пройд

Я Крістофер Пройд, не називайте мене паном. 7 Я зроду не пив вина, і не варення мені дайте, а вареного м’яса. Не питайте, котрий убір я хочу надягти сьогодні, бо в мене стільки сорочок, скільки й спин, стільки панчіх, скільки й ніг, та й черевиків не більше - ба ні, часом у мене більше ніг, ніж черевиків. А то ще, бува, з моїх черевиків пальці надвір визирають.

 

Лорд

Хоч би вже зняв господь з вас цю ману!

Такий вельможний пан, значного роду,

Такий багатий, у такій пошані -

Й таким нікчемним духом одержимий!

 

Пройд

Ви що, хочете звести мене з глузду? Хіба я не Крістофер Пройд, син старого Пройда з Бертон-Гіта, 8 з роду розносник, з науки гребінник, з нагоди ведмедник, а за нинішнім фахом - лудильник? Поспитайте Маріанну Гекіт, 9 оту гладку вінкотську 10 шинкарку, чи вона мене не знає! Коли не скаже, що я в неї випив доброго пива аж на чотирнадцять пенсів наборг, то назвіть мене брехуном, найпослідущим на весь християнський світ. Овва! Я ще не сказився! О, а це що?..

 

3-й слуга

Оце ж від того й тужить ваша пані.

 

2-й слуга

Оце ж тому сумує ваша челядь.

 

Лорд

Тому минають родичі ваш дім:

Відстрашує їх ваше божевілля.

Вельможний пане, о, згадай, хто ти,

Верни з вигнання давній розум твій

І прожени огидну маячню.

Диви, як годять слуги всі тобі,

Стоять, наказу ждуть - лише кивни.

Ти хочеш музики? Ось - грає Аполлон.

 

Чути музику.

 

В клітках співають двадцять солов’їв.

Спочити хочеш? Постіль жде тебе

М’якіша й запашніша, ніж було

Семіраміди 11 ложе пресласне.

Чи прогулятися? Посиплемо стежини.

Чи верхи їздить? Коні