О. В. Гребенюк - Посбник провіднику пасажирських вагонів
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Донецька залізниці).
- УУУУУ – заводський номер вагона.
З боку робочого тамбура вагона:
- кількість місць;
- тара (маса) вагону в порожньому стані.
З торця робочої сторони (тамбура) вагону:
- види проведеного ремонту та дата його проведення, наприклад:
- депо приписки вагона, наприклад:
«ПРИПИСАНИЙ ЛВЧД-1 ПЗЗ»
- табличка заводу-виробника (назва заводу-виробника, дата виготовлення
вагона, заводський номер вагона).
На бічних сторонах (внизу):
О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів
5
- посилене місце для установки домкратів:
- місце розташування відпускного клапану гальм для ручного відпуску
(позначається як «О»);
- тип гальма, наприклад («тормоз 292»).
IV. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТ ВАГОНІВ
Для того, щоб вагони завжди були в технічно справному стані, проводиться
технічне обслуговування та ремонт вагонів за планово-попереджувальною
системою.
1. Види технічного обслуговування вагонів (ТО):
- ТО-1 - проводиться в пункті формування та обороту поїзда, перед
відправленням в рейс, а також на проміжних станціях - щодня - доскональний
догляд составу провідниками та слюсарями за технічними характеристиками; - ТО-2 - проводиться до 15 травня (підготовка вагонів до роботи в літній
період) і до 15 жовтня (підготовка вагонів до роботи в зимових умовах) – т.зв.
«комісіонка», «генералка»;
- ТО-3 (ЄТР) - проводиться кожні 6 місяців після заводського або
деповського ремонту в депо.
2. Види ремонту:
- Деповський - проводиться щорічно;
- Заводський або капітальний, буває двох об'ємів: I - через 4 роки після виготовлення вагона; II - всі наступні через 16 років, якщо не знадобиться позачергово.
З простроченим ремонтом вагони заборонено допускати до експлуатації.
Якщо вагони після ремонту стояли (не експлуатувалися), то наступний термін
ремонту може бути ПО ПРОБІГУ або ВІДСТРОЧКА РЕМОНТУ (3 місяці), якщо вагони в хорошому стані і немає заміни.
ІV. БУДОВА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ
ХОДОВА ЧАСТИНА ВАГОНІВ
Кузов вагона спирається на дві візка розташовані на його кінцях на рівній
відстані від середини кузова. За кількістю осей візки бувають: двовісні та
тривісні - застосовуються на деяких вагонах спеціального призначення.
1. Візки
Візок є основною частиною вагона, від його конструкції та справності
залежить плавність ходу вагона, швидкість і безпеку руху. Розрізняють три
типи візків:
О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів
6
1.1. ЦМВ (на суцільнометалеві вагони) - практично не застосовується. Рік
випуску з 1950 по 1960 рр. Швидкість руху до 120 км/ч. База візка (за центрами
осей колісних пар) - 2700 мм. Діаметр колеса - 1050 мм. Використані ресори
Галахова.
1.2. КВЗ-5 (Калінінський (Тверський) вагонобудівний завод). Рік випуску з
1960 по 1962 рр. Швидкість руху 140 км/ч. База візка (за центрами осей
колісних пар) - 2400 мм. Діаметр колеса - 950 мм Відмітні особливості: Кузов
вагона спирається на підп'ятник, між ковзунами є зазор.
1.3. КВЗ-ЦНИИ або ТВЗ-ЦНИИ типу I. Рік випуску з 1962 по 1990рр.
Швидкість руху до 160 км/год. База візка (за центрами осей колісних пар) -
2400 мм. Діаметр колеса - 950 мм Підкочують під вагони (некупейні, купейні
без кондиціонування повітря, міжобласного, міждержавного і міжнародного
сполучення) з масою тари в екіпірованому стані до 51±1,5т. Особливості: збільшення швидкості руху досягається за рахунок того, що кузов спирається
на горизонтальні ковзуни (дві точки опори у кожного візка), між п'ятником і
підп'ятником є зазор до 9 мм. Під надбуксовими пружинами встановлені
амортизатори (пресована гума), встановлений «поводок» утримує надресорну
балку від розгойдування під час руху поїзда та при вписування в криві ділянки
колії і за рахунок поводка регулюються зазори між вертикальними ковзунами.
1.4. КВЗ-ЦНИИ або ТВЗ-ЦНИИ типу II. Підкочують під вагони (купейні з
кондиціонуванням повітря, вагони-ресторани, поштові і багажні вагони) з
масою тари в екіпіруваному стані до 72 т. Відрізняється від попередньої моделі
наявністю двох гідравлічних гасників коливань з кожної сторони і збільшеним
діаметром пружин центрального підвішування.
1.5. КВЗ-ЦНИИ-М. Вагони з кінця 1980-х років випускаються на цих візках.
Удосконалений візок з великими сережками, з підвищеним коефіцієнтом
плавності ходу. Двовісний, безчелюсний буксовий вузол, з подвійним
ресорним підвішуванням люлечного типу, з буксами на підшипниках кочення, з гідравлічними гасниками коливань в центральному підвішуванні.
Взаємозамінний з типовими візками, відповідає вимогам стандарту і може
подкочуватись під пасажирські, поштові, багажні, спеціальні вагони і вагони-
ресторани, експлуатовані на колії 1520 мм, масою тари в екіпірувальному стані
до 72 т.
1.6. Конструкція візків:
КВЗ-ЦНИИ типу I (дивись рисунок 1):
1. Рама візка - з міцних повздовжніх і поперечних балок і брусів зварених в
єдину конструкцію;
2. Колісна пара з буксами, в яких розміщені буксові підшипники; 3. Буксове підвішування; 4. Гальмівна важільна передача, яка кріпиться до рами візка; 5. Поводок; 6. Надресорна балка на якій кріпляться:
О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів
7
а. підп'ятник;
б. горизонтальні ковзуни;
7. Вертикальні ковзуни;
8. Гідроамортизатор
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Посбник провіднику пасажирських вагонів», після закриття браузера.