Володимир Андрійович Василенко - Війна проти української мови як спецоперація для «остаточного вирішення українського питання»

русифікації українців, забезпечував її відновлення, продовження та посилення і сприяв поступовому перетворенню суверенної національної держави у тотально зросійщену губернію Російської неоімперії. Ключовим гаслом цієї спецоперації є систематично озвучувана російськими офіційними та неофіційними речниками ще з початку 90-х років минулого століття вимога надання російській мові в Україні статусу другої державної, а головним об’єктом — система української освіти.

З промовистою відвертістю суть проекту «Русский мир» озвучила у жовтні 2000 р. дружина президента РФ Людмила Путіна у виступі на Всеросійській конференції «Російська мова на рубежі тисячоліть». Закликаючи до розширення кордонів застосування російської мови , вона проголосила: «Межі російської мови — це межі Росії» («Известия, 27.10.2000). Сформульована нею теза є нічим іншим як відтворенням концепції природних мовних кордонів, яку в минулому сильні держави континентальної Європи, зокрема гітлерівська Німеччина, використовували для обґрунтування територіальної експансії за рахунок територій сусідніх держав з посиланням на наявність там мовно спорідненого населення.

Механізм і засоби здійснення спецоперації

Для реалізації проекту «Русский мир» кремлівською владою сформовано потужний механізм. Відповідно до Указу президента РФ В. Путіна від 21 червня 2007 року в Росії було засновано фінансований з державного бюджету фонд «Русский мир», правління якого складається з керівників підрозділів різних держустанов РФ. Завдання Фонду полягає у сприянні згуртуванню в єдину російськомовну мегаспільноту всіх співвітчизників, до яких віднесено етнічних росіян і всіх громадян сучасної Росії, представників російської діаспори та навіть іноземних громадян, які не є етнічними росіянами, але розмовляють російською мовою. В Указі визначено, що «Русский мир — это мир России». Його складовою є закордонні співвітчизники, яких необхідно підтримувати і навертати до «ідеї служіння Росії». Відповідно Фонд покликаний виконувати роль парасолькової структури, ідеологія якої має спрямовувати та консолідувати діяльність державних органів та забезпечувати їх співпрацю між собою та з громадськими організаціями у сфері роботи із закордонними співвітчизниками та їх використання для здійснення російської гуманітарної політики.

Серед відповідних державних органів РФ чільну роль відіграє Урядова Комісія у справах співвітчизників закордоном, яку було створено Указом президента РФ за № 1681 ще 11 серпня 1994 р. Відповідно до Положення про Комісію, вона є координуючим органом Уряду РФ, який діє у постійному контакті з органами законодавчої та виконавчої влади, громадянськими, релігійними та іншими організаціями, контролює виконання Основних напрямків державної політики щодо закордонних співвітчизників, здійснює нагляд за використанням фінансових ресурсів, що виділяються державою для їх підтримки, розглядає питання морального заохочення співвітчизників за особливий внесок у розвиток співпраці з Росією та налагодження життєдіяльності російської діаспори. Ключові посади в комісії нині займає вище керівництво МЗС Росії: голова — С. Лавров, міністр закордонних справ РФ, заступники голови — Г. Карасін, статс-секретар, заступник міністра закордонних справ та С. Мареєв — генеральний директор МЗС РФ; відповідальний секретар — А. Макаров, директор Департаменту по роботі з співвітчизниками закордоном МЗС РФ. До складу Комісії входять представники Адміністрації Президента РФ, Ради Федерації і Держдуми РФ, Федеральної служби безпеки, Мінфіна, Мінюста, Міносвіти та науки, Мінкультури та інших відомств та державних інституцій. Засідання Комісії відбуваються не менш одного разу на квартал. Її рішення є обов’язковими для всіх органів виконавчої влади, підприємств та організацій, що діють в сфері відання цих органів, а також для громадських організацій, які голосували за їх ухвалення.

Поряд з Урядовою Комісією існує Комітет з координації і взаємодії із співвітчизниками Держдуми РФ, який контролює здійснення урядових програм підтримки співвітчизників закордоном. Фінансування програм, які спрямовані на реалізацію концепції «Русского мира», має тенденцію до збільшення. Якщо на програму 2009–2011 р.р. було виділено 33 млн. дол., то на програму 2012–2014 р.р. — вже 46 млн. дол. Відповідно до Указу президента РФ В. Путіна від 12 травня 2011 р. створено спеціальний Фонд підтримки і захисту співвітчизників, які проживають за кордоном. Його діяльність спрямована на надання необхідної допомоги закордонним співвітчизникам та налагодження системної роботи з їхніми громадськими об’єднаннями.

В рамках МЗС РФ функціонує Департамент по роботі із співвітчизниками закордоном, який координує діяльність російських дипломатичних представництв на цьому напрямку. Відповідно до Указу президента РФ Д. Медведєва від 6 вересня 2008 р. було створене Федеральне агентство у справах СНД, закордонних співвітчизників та міжнародного гуманітарного співробітництва — Россотрудничество. Частиною нового Агентства стала спеціалізована структура МЗС РФ — Росзарубежцентр — відповідальна за здійснення російської закордонної гуманітарної політики. Агентство представлене закордоном місцевими представництвами при дипломатичних і консульських установах РФ та російськими центрами науки та культури (РЦНК) у багатьох державах. Його закордонні представництва та РЦНК очолюються російськими дипломатами.

Россотрудничество разом з Міністерством освіти та науки РФ є розробником та замовником федеральних цільових програм «Русский язык», які є стратегічним інструментом реалізації державної політики Росії в галузі зміцнення позицій російської мови та її просування закордоном. Фінансування цих програм, які почали виконуватись з 2002 р., суттєво збільшується. Якщо вартість ФЦП «Русский язык» на 2006–2010 р.р. становила 28 млн. дол., то на фінансування останньої такої програми, яка була затверджена урядом РФ 20 червня 2011 р. і діятиме до 2015 р., з державного бюджету виділено 85 млн. дол. Россотрудничество фінансується з державного бюджету, підпорядковане МЗС РФ і в рамках своєї компетенції відповідає за реалізацію міжнародних завдань, зокрема підтримки російської мови як основи розвитку інтеграційних процесів в СНД, задоволення мовних і культурних потреб співвітчизників, що проживають за кордоном, а також за надання допомоги національним учбовим закладам інших держав у забезпеченні їх підручниками, методичними, науковими та довідковими матеріалами з російської мови, літератури та культури Росії.

Отже, чільну роль в реалізації проекту «Русский мир» покликане відігравати Міністерство закордонних справ РФ, яке традиційно діє в тандемі з російським спецслужбами. Саме цей тандем залучає до розбудови «русского мира» фінансовані і контрольовані російською владою громадські організації, такі як Російська рада з міжнародних справ, Фонд підтримки публічної дипломатії ім. Горчакова, Міжнародна рада російських співвітчизників, Фонд національної та міжнародної безпеки, тощо.

Особливий статус має очолюваний відомим українофобом К. Затуліним Інститут країн СНД (офіційна назва — Інститут діаспори та інтеграції). Ця організація діє як структура служби зовнішньої розвідки Росії і серед іншого відповідає за контроль мовної ситуації в «країнах ближнього зарубіжжя» та аналітичну роботу у питаннях просування російської мови та культури закордоном.

Активну роль у здійсненні проекту «Русский мир» відіграють Російська православна церква, яка з часів Петра І була одержавлена і завжди використовувалась як інструмент розбудови імперії. Від радянських часів і дотепер багато її ієрархів та служителів є агентами російських спецслужб.

Створений в РФ механізм підтримки і використання «русскоязычных соотечественников» для розбудови «русского мира» нагадує