Аврора Лимонова - Академія Міста Химер, Аврора Лимонова

Незабаром стіна високих ялин почала рідшати, а потім і зовсім зійшла нанівець. За нею відкрилася широка долина, де розкинувся сам Цвіточ. Звідси його було видно, мов на долоні. Можна було розглянути наближену до кола форму міста, утворену низкою різноманітних будинків і буйнозелених скверів. Від площі в центрі променями розходилися три широких бульвари. Вони нагадували розшиті символами полотна трьох кольорів: червоного, синього і жовтого. І носили поетичні назви: Рубіновий, Сапфіровий і Гіацинтовий. Кожен з них закінчувався велетенською будовою, яка виділялася із загальної маси будинків особливою красою.

Погляд Майї зупинився на найближчій будівлі, розташованій в кінці Рубінового бульвару на пагорбі. Блідого місячного кольору вона нагадувала невеликий палац-привид. Повітряний і ефемерний. Того гляди, подує вітер — і зламає цей паперовий замок.

— Наша нова гордість Цвіточа, — помітив її погляд кучер. — Академія чарівних мистецтв — Тайлогос.

— Вона більша, ніж я уявляла.

— А я відразу подумав, що ви чарівниця. Ось якби у мене хоч крапля дару, я б теж вчився в такому замку. Сидів би за рунними письменами в старій бібліотеці, тренувався в зіллєварінні, може, розгадав би пару таємниць академії, — мрійливо підняв очі хлопчина.

— Тайлогос тільки шість років тому збудували. Які таємниці, якщо там навіть парти ще не розмальовані? — хмикнула Майя.

Кучер посміхнувся:

— Вас — розпещених розкішшю столиці — важко здивувати. Але в Чарогір’ї це перша академія магії. Незрозуміло тільки, чому ви зі столиці приїхали навчатися саме сюди. Не пройшли в інші академії?

— Я і не пробувала, — насупилась дівчина. — Точніше, мені не дали спробувати...

Вловивши явну зміну в настрої, кучер не став продовжувати розпитувати й продовжив насвистувати веселу мелодію.