Марина Вітер - Іскра у майбутньому, Марина Вітер

Глава 1. Переліт у невідоме

          Ольга сиділа біля ілюмінатора, вдивляючись у чорну безмежність космосу. Внизу залишалася Земля — маленька блакитна кулька, що з кожною секундою ставала меншою. У грудях стискалося. Вперше вона покидала дім, і не просто покидала — летіла на іншу планету.

— Пункт призначення: Неос. Орієнтовний час прибуття: чотири години, — озвався спокійний жіночий голос бортового комп’ютера.

          Ольга перевела погляд на екран свого комунікатора. Повідомлення від мами залишалося непрочитаним. Вона не хотіла зараз відкривати його. Не тому, що не сумувала, а тому що серце вже палало від інших емоцій — страху, надії, невідомості.

          Неос — загадкова планета, де, за легендами, емоції мають силу змінювати реальність. Саме там розташований Єдиний Університет Емоцій, і саме туди її прийняли як першу землянку з унікальним психоемпатичним даром.

— Це не просто навчання, — казав професор у вступному відео. — Ви стаєте частиною майбутнього, де кохання, зрада, гнів і біль — не просто почуття, а рушійна сила енергії.

— Чорт забирай, що я тут роблю? — прошепотіла Ольга, підтягаючи коліна до грудей.

          Корабель раптово здригнувся. Зі стелі почали спалахувати червоні вогні.

— Увага. Енергетичне поле на шляху. Активація захисту, — прохолодний голос більше не здавався таким спокійним.

          Пасажири занервували. Ольга схопилася на ноги — і в ту ж мить світ вибухнув білим спалахом.

           А коли вона отямилася — то зрозуміла, що вже не на кораблі. Вона лежала на кам’яній поверхні, над нею — фіолетове небо і чужий силует, що дивився на неї з цікавістю та... тривогою.

— Вона пробудила силу, — прошепотів він. — Почалося.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍