Вільям Шекспір - Скорочено Ромео і Джульєтта

може зупинитися, розказуючи, якою була мала Джульєтта. Мамка дуже любила дівчину і чекала її весілля. Синьйора Капулетті каже, що саме про весілля і хоче поговорити. Адже через два тижні Джульєтті виповниться 14, а в її літа Капулетті уже народила Джульєтту. Тим більше, що руки дівчини уже попросив красунь-Парис. На питання мами, чи подобається він їй, дівчина відповідає: "Я спробую, коли поможуть спроби, вподобати. Та глибше я не гляну, аніж на те від вас наказ дістану".

Ромео, Меркуціо (родич герцога і друг Ромео), Бенволіо й іншими рушають на бал до Капулетті, надівши маски. Ромео пригнічений і каже, що танцювати не буде. Меркуціо каже: "Коли попавсь, ми витягнем тебе з того, пробач, кохання, де по вуха ти вгруз". Ромео говорить, що бачив сьогодні дивний сон, а сни збуваються. Меркуціо хоче усе звернути на жарт, але Ромео говорить:

"…я серцем чую

подію, що висить іще між зорь

і що жахливо й люто розпочнеться

сю ніч на бе́нкеті цьому,— що вирве

моє життя злиденне із грудей

невасним і страшним грабунком смерти".

На балу лунає музика, усі танцюють. Ромео питає одного із слуг свого почту, що за пані поряд з Капулетті. Слуга не знає, хто це, а Ромео говорить про неї (Джульєтту):

"Вона ясніш горіти світло вчить.

У ночі на щоці вона висить,

як самоцвіт на вусі ефіопа —

занадто пишна для землі оздоба!

Мов білий голуб серед гав, ясна,

так серед подруг майорить вона.

По танці я наближуся до неї

й здобуду ласку для руки своєї.

Чи ж я до цього вечора любив?

Я вперше тут красуню справжню стрів".

Тібальдо по голосу впізнає Ромео і вже готовий битися. Старий Капулетті наказує Тібальдо залишити Ромео в спокої і не зневажати хлопця у домі Капулетті. Але Тібальдо все одно зачаїв лють і гнів: "Я підкорюсь. Хай це минеться тихо: воно обернеться на люте лихо".

Ромео вперше заговорив з Джульєттою:

"Коли зганьбив негідною рукою

твою красу небесну — ось пеня;

вустами грубий доторк заспокою —

цими прочанами палкими — я".

Джульєтта:

"Прочанине, даремно руку ганиш,

що лиш побожність виказала цим;

рук у святих торкаються — прочани ж:

руки́ торкнутися — цілунок їм".

Мамка кличе Джульєтту, бо дівчину чекає мама. Ромео від мамки дізнається, що Джульєтта – дочка Капулетті. Закінчується бал, а Джульєтта посилає мамку дізнатися, хто той хлопець, з яким вона розмовляла: "Іди, спитайся. Якщо він не вільний, в могилі справлю я свій день весільний". Мамка каже дівчині, що це Ромео – син Монтеккі. Джульєтта говорить:

"З ненависти любов моя повстала,

побачила я рано, пізно взнала.

Предивно почалась любов моя,

що маю ворога любити я".

Стислий переказ по актах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

АКТ ДРУГИЙ

Ромео не може покинути після балу дім Капулетті, тому лізе на мур і стрибає в середину. Бенволіо та Меркуціо шукають хлопця, але йдуть додому без нього, а Бенволіо каже: "Ходім: шукати марно того, хто відшукатися не хоче".

Ромео опиняється у саду. Джульєтта з'являється вгорі у вікні. Хлопець радіє: "Це моя пані! Це моя любов!

Коли б вона це знала!

Щось каже, хоч без слів. Та що! Вона

очами розмовляє…"

Джульєтта, яка ще не бачить Ромео, каже:

"Ромео мій! О, чом же ти Ромео?

Зречися батька і відмовся ймення.

Коли ж не хочеш — поклянись кохати —

і я не буду більше Капулетті.

Лише твоє ім'я мені вороже.

А ти — ти сам — і зовсім не Монтеккі.

Бо що Монтеккі? Не рука й не чоло,

та й не долоня і не інша частка

людини. О! Назвись іменням іншим!

Бо що таке імення? Хай ми розу

назвем інакше — аромат лишиться.

Так і Ромео — будь він не Ромео —