Куля - Символ, Куля

Фюрер чекав Гіммлера у своєму кабінеті в центральному підземному бункері ставки. Коли він зайшов, Гітлер крізь лупу розглядав мапу Європи — водив нею вздовж Дніпра та щось бурмотів собі під ніс.

Хайль, мій фюрере — Гіммлер підняв руку в привітанні. Мій дорогий Генріхе, як ви долетіли? Чи все було добре? — Гітлер відклав скло в сторону та жестом запропонував сідати Політ пройшов чудово — наші переобладнані бомбардувальники тепер мають набагато більше місця для комфортних подорожей. Дякую, що переймаєтесь, мій фюрере. Я зараз накажу приготувати нам обід на двох та ми перейдемо відразу к справам,- із цими словами Гітлер узяв слухавку та розпорядився негайно накрити в його кабінеті стіл та подати страви. Як скажете.

Поки офіцери обслуги накривали на стіл, фюрер не звертався до співрозмовника й щось обмірковував. «Справа дійсно якась незвична, бо він завжди не зважає на сторонніх та далі розмовляє. А зараз мовчить і думає. Це дивно.» — подумав Гіммлер.

Офіцери та кухари вийшли. Обоє сіли за стіл.

Як Ви вважаєте, Генріхе, яким мусить бути справжній символ нашого великого походу на Схід та визнання могутності тисячолітнього Рейха? Мій фюрере, Ви самі неодноразово вказували у своїх промовах на те, що це повинно бути щось містично надприродне, що дійсно підкреслить обраність німецької нації в справах Європи. Чи не через це ми шукаємо Спис Долі? Хочу Вам, до речі, доповісти, що ці роботи вже на завершальному етапі — скоро він буде у Вас. Так, я говорив це раніше. Але я збагнув — те, що ми шукали до цього — зовсім нам не потрібно. Що таке той спис римського сотника? Шматок металу, який, на думку християнських апологетів, доторкнувся до Бога і який несе на собі частину крові Христа. Але — жодного містичного та виняткового сенсу в ньому немає — бо коли він доторкнувся Христа — той був уже мертвий. Це ж зафіксовано в усіх біблійних джерелах. Той спис — не символ воїна та перемоги, не символ величі. Це, скоріше, атрибутика якогось мракобісся, фанатичної вигадки про те, що все, що торкнулося Христа має надзвичайну силу. Наша войовничість та історична місія потребує іншого.

«Оце поворот», — подумав Гіммлер, — «Ми майже п’ять років перегортаємо Європу в пошуках цієї річчі, він нам усі вуха прожужав щодо необхідності цієї знахідки, «Ананербе» створила купу обґрунтувань — як це вплине на нашу перемогу, у концтаборах замордовано стільки церковників, музейних працівників та колекціонерів — і тепер, виявляється, що все це непотрібно!»

Я довго розмірковував, Генріхе, над тим, що справді має для нашої справи визначне значення. Після того, як доктор Хаусхофер впав у депресію і не прийняв політику розширення кордонів Рейху — я велів конфіскувати всі його чорнові нотатки та письмові праці. У Мюнхенському університеті була сформована група вчених під назвою «Зворотний шлях» — для Вас вона відома як одна з багатьох груп вивчення арійської раси. Але це було, лише, додаткове завдання, мій друже. Основна мета цієї спілки — вивчення племені гунів. А точніше — аналіз могутності гунської імперії за часів царя Аттіли. Ви про це нічого не знали, бо звітування щодо цього було особисто мені. За три роки своєї роботи ці дослідники зробили багато цікавих висновків. Чи знаєте Ви, чому Аттіла згадується в наших прадавніх епосах «Пісня про Нібелунгів» та «Співоча Едда»? Бо він був справжнім арійським царем! Ці жалюгідні ліберальні історики Європи та їхні «вихованці» російські академіки спотворили стародавні манускрипти Йордана, Ісідора Севільського та Пріска Панійського! Вони записали у свої сучасні книжки зображення Атіли, як вузькоокого та коротконогого азіата, зобразили його справжньою худобою зі Сходу! Великий імператор потрапив у їхні підручники історії якоюсь мавпою та потворою. Це було зроблено навмисно — для витравлення шляху й образу арійців із пам’яті віків! Щоби принизити їхню велич. Бо вони були справжнім жахом давнього світу. Я запросив до себе на вечерю якось Ханса Гюнтера — Ви знаєте цього науковця зі Фрайбургського університету, бо читали його працю «Лицар. Смерть та Диявол» — та ми разом із ним подивилися звіти представників «Зворотьного шляху». Ані в нього, ні в мене не було сумнівів — гуни, які увібрали в себе сарматські іраномовні коріння, незважаючи на асиміляцію з уграми та племенами Азії і були втіленням могутності арійської нації! Гуни створили першу арійську імперію, Генріхе! Це був Перший Рейх! Крім того, ця арійська імперія вперше в історії поєднала Схід та Європу в одне ціле. Вони прийшли зі Сходу в Європу, утворюючи шлях єднання! Імперія Македонського ніяк не може претендувати на цю першість, бо була фактично орієнтована на Близькій Схід і далі, за вектором, спрямована на завоювання Індії. Римська імперія, як не крути, складалася більш із земель Європи та Африки. Проте гуни дійсно з’єднали Азію та Європу під своїм правлінням — це були воїни арійської раси, які нічого більше не вміли робити, як тільки воювати. Їх не цікавило хліборобство та ремесла — тільки війна! Війна, спустошення, беззаперечне підкорення інших народів — це було квінтесенцією їхнього життя! Це захопило мене і я зрозумів, що ми, нові арійці, повторюємо шлях гунів у створенні єдиного арійського рейху, але рухаємось у зворотний бік — із Заходу на Схід. Дуже цікава концепція, мій фюрере, — Гіммлер відчув деяку образу, бо саме він та його апарат у Німеччині зберігав першість у дослідженні арійських питань та містичності шляху Третього Рейху. Для цього було залучено безліч офіцерів СС та підшефних організацій. А зараз з’ясувалось, що в нього під носом, розгорнулася плідна праця, яка захопила та зацікавила Гітлера. — мабуть, доєднався або Борман, або Канаріс. Це ще не все, Генріхе. Ми підходимо до Вашого завдання та терміновості його виконання. Одна з доповідей нашої групи вчених, про яку я казав раніше, містила ретельну географічну та історичну аналітику подорожі до столиці імперії гунів посольства візантійського імператора Флавія Феодосія Другого. Висновки картографів кажуть наступне — у період правління імператора Аттіли — столицею його держави був Київ. Крім того, для Аттіли, який весь час свого панування вів кочовий образ життя та воював, обрання Києва столицею мав якийсь сакральний та таємничий сенс. Досі він є невідомим для нас. Також учені знайшли інформацію про те, що гуни влаштовували якісь незвичайні подорожі між Києвом та островом Хортиця на Дніпрі. Сутність цих подорожей, за версією фахівців «Зворотного шляху», зводиться до такого — це величні траурні процесії до місць поховання перших осіб імперії. Ми вважаємо, що саме там ховали видатних воїнів. На початку операції «Барбаросса» я викликав до себе Канаріса й залучив його до участі в нашому дослідженні.