Tetiana Bila - Ніжність, Tetiana Bila

1

1

 

- Квітко, можна я тебе проведу додому? - запитав один парубок, купуючи останню троянду.

- Ні, - сухо відмовилася Квітка.

- Чому?

Дівчина не відреагувала.

- Я тобі не подобаюся чи ти чекаєш на когось? - наполягав молодий чоловік.

Квітка продовжувала мовчати, збираючи свої речі.

- До речі, мене звуть Алевтин.

- Дивний ти: твоє ім’я означає “той, хто тікає від біди”. А в дійсності ти шукаєш собі проблем, - зауважила Квітка.

- Я ніколи не задумувався над значення свого імені. Те, що ти мені щось відповіла, - вже результат, скоріше прогрес, після якого я чекаю на результат. Отже, я можу запросити тебе на побачення?

Квітка не відповіла.

Вона всього лише мовчазливо пішла з ринку.

“Я ніколи не здаюся. Я не з таких. Ти будеш моєю. Ти сама захочеш кохати мене, - подумав Алевтин, потайки проводжаючи Квітку поглядом, - сьогодні у тебе гості. Точніше гість. Але не хвилюйся. Я не маніяк. Я тебе не скривджу. Як взагалі можна когось кривдити, тим паче жінку, яку кохаєш? Нічого… Роби зі себе обморожену снігову королеву. Заборонений плід лише солоше. Свій трофей буду смакувати з більшою жадністю.”

Алевтин пішов з ринку, але на відстані продовжив стежити за Квіткою, яка йшла додому.

Закоханий шанувальник вже вивчив цей маршрут, але все ще продовжував йти за об’єктом свого спостереження.

Поки дівчина не зникла за воротами свого будинку, навкруги якого росли троянди.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍