Стася - Буф та його кумедні витівки , Стася
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Одного ранку Буф прокинувся у своєму затишному будиночку в дуплі старого дуба й одразу помітив, що щось не так. Було… темно!
— Ой-йой! А де сонечко? — занепокоївся Буф.
Він визирнув назовні й побачив, що в усьому чарівному лісі панує ніч! Сови здивовано кліпали очима, світлячки розгублено літали навколо, а квіти ніяк не могли розкрити свої пелюстки.
Буф одразу вирушив до свого друга – дракончика Піксі. Той саме готував собі какао зі збитими вершками.
— Піксі, у нас велика проблема! Сонечко пропало!
— Ой! — Піксі навіть розлив какао. — Треба його знайти!
Вони вирушили на пошуки й спершу запитали у мудрої сови.
— Сонце не просто так зникло, — поважно сказала вона. — Воно загубило свій промінець і засмутилося!
— Ой, бідне сонечко! — вигукнув Буф. — Треба знайти той промінець!
Друзі вирушили на пошуки й натрапили на маленьку веселку, яка застрягла між гілками дерев.
— Допоможіть! — жалібно просила вона.
Буф і Піксі швиденько звільнили веселку, і вона щасливо засяяла.
— Дякую! А ось і загублений промінець! — сказала вона й простягнула їм маленький золотавий вогник.
Друзі віднесли його високо на найвищу гору й підкинули в небо.
— Ось твій промінець, сонечко! Повертайся!
І раптом… небо спалахнуло золотистим світлом, сонце радісно визирнуло з-за хмар, і чарівний ліс знову наповнився теплом і барвами.
— Ура! — раділи всі мешканці лісу.
А Буф і Піксі сіли під деревом і насолоджувалися теплим ранком.
— Ось що я зрозумів, — сказав Буф. — Навіть сонечко іноді засмучується. Але якщо допомогти комусь знайти його світло – все знову стане добре!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Буф та його кумедні витівки , Стася», після закриття браузера.
