Олександр Бабич - Темрява під ліхтарем, Олександр Бабич

Син Пригожина, який замінив батька на посту керівника "Вагнера", що після відомого всім заколоту стала просто підрозділом росгвардії, оголосив про ліквідацію своєї ПВК, розпустив вагнерівців і прилюдно покаявся, хоч від міжнародного трибуналу це його не врятувало. Решта злочинців – путін, шойгу, кадиров та інші, їх посіпаки і пропагандисти – так і залишились на темних землях, тож про їх долю нічого невідомо.

Європейські країни вітали падіння росії та заявили про готовність допомогти Україні у її відновленні – навіть Угорщина, очільник якої під час війни дозволяв собі проросійські висловлення. Країни Балтії були в захваті від описаних подій – їх представники не приховували радості від того, що тепер вони нарешті зможуть жити в безпеці. Фінляндія та Швеція стали повноправними членами НАТО й потроху звикали до життя без дамоклового меча росії над головами.

Китай був обережним у своїх заявах, але повідомив, що готовий працювати з Україною та іншими країнами, щоб відновити мир і стабільність у регіоні та у всьому світі. Схоже, настання темряви переконало китайців, що не варто й пробувати щось робити з Тайванем, бо у світі з'явилась якась сила, яка миттєво карає за спробу здійснення імперських амбіцій. Втім, єдине, що судячи з усього, по-справжньому засмучувало політичне керівництво Китаю – це втрата «сибірських» перспектив та російського ринку збуту своїх товарів.

США вітали завершення війни та заявили, що готові й надалі допомагати Україні в її відновленні та розвитку демократії. Так само й Британія, яка підтвердила свою готовність надати Україні подальшу військову та економічну допомогу. Про готовність допомогти Україні в її відновленні заявили також Японія (темрява дивовижним чином не зачепила Курильські острови, що надзвичайно тішило японців), Австралія та інші країни-союзники.  

Падіння росії було історичною подією, яка змінила баланс сил у світі. Воно надало Україні можливість відновитися та стати сильнішою, ніж будь-коли раніше – квітучою європейською країною з найсильнішою та найдосвіченішою армією в регіоні, яка стала провідною силою в оновленому НАТО. Зруйноване було відновлено (ну майже, все ж таки минув лише рік й проблем все ще вистачало), з’явились нові робочі місця та інвестиції, почала розвиватись освіта та наука – навчені гірким досвідом українці зробили акцент на розвитку автономних захисних систем зі штучним інтелектом та інших перспективних оборонних технологіях. 

Здавалось, це початок золотого віку. Утім, ніхто не міг передбачити, що темрява, яка впала на росію й поклала кінець війні, відтінить лише перше зіткнення у великому шаховому матчі між світлом і темрявою. Багато хто побоювався незрозумілого, але вивчення темряви нічого не дало (та й як саме її було вивчати?), і питань було набагато більше ніж відповідей. Подекуди пліткували що темрява – це результат випробувань секретної військової технології, переданої Україні США, або й взагалі – власної розробки українців. Хтось говорив про іншопланетян, хтось – приплітав релігійні мотиви, хтось говорив, що таке вже було в історії, але напевне не знав ніхто. 

Дивним було й те, що супутникова зйомка не показувала ніякої темряви! Територія колишньої росії виглядала як і раніше - просто вулиці міст були пустими, транспорт не рухався дорогами…

Поступово люди змирились з незбагненністю цього явища й продовжили жити далі. Й хоч це життя виглядало так само, як і до війни, сам факт існування темряви ставив під сумнів розуміння нами природи речей й зводив нанівець будь які прогнози стосовно того, що чекає на людство у майбутньому.