Вподобайка - Кохання з іншої планети, Вподобайка

-Привіт Найте,  як справи?-привіталась дівчина.

-Дякую,  все добре,- кивнув він.

-Отже розповідаю,  вчора у мене була зустріч з Головним і він віддав мені наказ колонізувати планету Земля...

-Але ж там живуть люди,  ти хочеш сказати,  що ми маємо на них напасти і відібрати у них планету?-здивувалася Шейла. 

-Ні, вони мають самі нам її віддати,  тобто керівництво нею, розумієте вони майже знищили її, висихають моря, тануть льодовики,  ресурси майже вичерпані,  люди не дбають про свою планету,  вони її занапастили,  а ми можемо врятувати,  навчити їх правильно користуватися благами,  що їм дані. Сотні років тому на Землю були заслані наші люди,  вони живуть там,  стежать,  але поки що не втручаються, але настав час,  щось змінити. Ви після висадки на Землю знайдете чоловіка на ім'я Джек Конрад,  він син, нашого агента,  але народжений на Землі,  хто він такий,  він не знає,  про те, що його батько з іншої планети він теж не знає. Це був есперемент,  якою буде дитина народжена жителем Бернара і іншопланетянкою,  на чужій планеті.

-Ого...- очі Шейли вмить стали сірими, це говорило про її неймовірне здивування, - Хіба міжпланетні зв'язки дозволені? Наскільки мені відомо наш Вищий Закон забороняє такі відносини ще й з такими наслідками.

Найт сидів мовчки,  він взагалі не слухав розмову,  яку вів Кован, немов заворожений спостерігав за об'єктом свого захоплення - Шейлою.

-Я повторюсь, - вів далі Кован,-це був есперемент, необхідний для з'ясування чи зможемо ми колонізувати Землю,  подивитися, які люди вийдуть із міжпланетних зв'язків. І цей експеримент був повністю успішний, дитина повністю отримала батьківські гени і всю нашу структуру,  мати-землянка, була лише контейнером для виношування плода і ця дитина від матері на щастя нічого не успадкувала, це довело,  що з часом ми зможемо повністю заселити Землю бернарцями.

-А ця жінка - землянка, знала про те ким був її чоловік?-питання надійшло від Найта, він почав вклинюватися в розмову,  скинувши з себе думки про Шейлу.

-Звичайно ні, вони жили як сім'я, але Брізу прийшлось "померти" і повернутися додому,  так як його б видало вміння не старіти і це б викликало багато питань, сталось це, коли Джеку виповнилося 8 земних років.

-Гаразд, це все цікаво,  але яка наша роль у цьому?-запитала Шейла.

Кован звернув голограму,  встав із-за столу і покрокував до вікна і задумливо почав розглядати різнокольорові краєвиди. 

-Ви маєте привезти його на Бернар,  він також має здатність не старіти після 30 років, якраз вчора йому виповнилося 30, а це небезпека викриття. 

-А як же заселені бернарці сотні років тому,  хіба вони не становлять загрози?-поставив питання Найт. 

-Ні, вони наші агенти і вони змінюються час від часу,  а на Землі змінюють місце проживання,  щоб себе не викрити. А Джек - експеримент, який про це нічого не знає і для нього виявиться новиною те, що він не буде старіти і запросто зможе змінити колір очей або зачіску самовільно,  це може його налякати,  спантеличити,  можливо це вже сталося, ми не знаємо, тому ви туди полетите, розвідаєте обстановку, знайдете його і доставити на Бернар. 

-Коване, але ж це буде викраденням і що далі буде з цим чоловіком?-Очі Шейли знову стали темно-зеленими,  що свідчило про сум.

Кован відійшов від вікна і знову сів у своє зручне крісло. 

-Він лише експеримент,  його чекає зона "Е-ЗЗ" ("Експеримент-Земний Зразок")-байдуже сказав Кован. 

Шейлі стало не по собі,  вона не знала  цього чоловіка,  але їй було шкода його, її телепатичні здібності говорили їй,  що це не правильно,  що їй не потрібно брати в цьому участь, що не потрібно нікуди летіти,  потрібно відмовитися від цього завдання,  але з іншого боку, може їй вдасться якось урятувати цього чоловіка,  адже людина живе собі нічого не підозрює і тут з'являться двоє і зіпсують їй життя. 

Зона "Е-ЗЗ" - територія на якій зберігаються експерементальні зразки, які Бернар проводить на Землі сотні років,  вони знаходяться в замороженому вигляді або ж підлягають знищенню. 

Шейла підняла голову і глянула в очі Ковану. 

-Коли виліт? - темно-зелені очі пронизливо дивились прямо на Кована.

-У вас є три години,  щоб зібратись,  щасливого польоту.

Шейла і Найт вийшли із Бернар Стар з різними почуттями...Шейла із жалем і невизначеністю як правильно вчинити,  а Найт із радістю,  що цілу добу проведе разом із Шейлою наєдинці. 

По дорозі додому Шейла весь час думала про майбутню подорож на планету Земля,  їй було лячно,  вона ніколи не вилітала за межі своєї галактики,  це було перше важливе завдання і вона не хотіла підвести Кована, але з іншого боку їй було шкода того незнайомого хлопця, адже напевно у нього є якесь власне життя і саме вона мусить його зламати...

Першим, що зробила Шейла,  це прийняла світлову ванну, бернарці не використовують воду для купання, як земляни,  для цих потреб у них є космічне світло,  яке як і вода робить людину чистою. 

Вона вийшла з ванни і на скору руку зібрала необхідні речі.  Взяла не багато,  адже летіла на не безлюдну планету,  все куплю там, вирішила Шейла,  щоб не викликати підозр. 

Із Найтом мали зустрітися біля входу до Бернар Стар. Найт...що він значив для неї? Просто друг,  товариш, більш серйозних почуттів до нього у Шейли не було і навряд чи буде,  це не той типаж, який їй подобався.  Насправді вона і не знала,  чоловіка, в якого  могла закохатися та і часу у неї не було на почуття, тим паче серйозні. 

Шейла вискочила зі своєї капсули,  закинула речі в аеромобіль,  сіла сама і полетіла на точку збору. 

Прилетівши на місце, Шейла побачила,  що Найт уже чекав на неї, їй не дуже хотілося летіти з ним,  вона знала,  що подобається йому,  а взаємної симпатії немає і всю дорогу відбиватись від невмілих компліментів геть немає бажання. Але назад ходу немає, адже чекає важливе завдання,  яке потрібно виконати за будь-яку ціну.