Я відступила назад. Відступала, поки не впала на диван. Сиділа там, дивлячись на чоловіка, який стояв на одному коліні посеред кабінету, чекаючи відповіді й дивився на підлогу. Він навіть не глянув на мене.Просто тримав на витягнутій руці символ кохання та шлюбу, при цьому не бажаючи хоч на мить подивитися мені у вічі.
– Я... I... – моє горло перехопило, навіть слова не могла вимовити. Чи можу я ще поплакати? Проте, по невблаганному виразу обличчя мого батька було зрозуміло, що сльози не допоможуть, що він не змінить своєї думки за жодних обставин.
І все одно я вперто відповіла:
– Ні, я не згодна.
Тільки тепер Павло нарешті підняв голову і подивився на мене з похмурим виглядом.
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Примхлива мрія, Agrafena», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Примхлива мрія, Agrafena» жанру - Фентезі:
