Арія Вест - Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів, Арія Вест

Та вісток від неї не було.

Не було день, не було два, не було тиждень, не було й місяць.

Та коли Її Величність спадкоємиця престолу повернулася, від попереднього королівства Медіанос вже нічого не залишилося. Державу розгромлювали бунти, протести й повстання. Принцеса була шокована… невже за такий короткий час її відсутності усе встигло так докорінно змінитися?!

Здавалося, що її королівство справді охопив злий рок. Ніби усі злі сили згуртувалися, аби знищити його і всіх його мешканців.

Принцеса сполохнулася. Вона повинна була щось робити! Допомагати простим людям. Ось чого вона завжди прагнула! То й вирішила насамперед почати з цього.

Та шокована була дізнатись, що її допомога тут нікому не потрібна.

Ба більше, усі жителі Медіаносу буквально ненавиділи її.

― Це все твоя провина! Поглянь, на що перетворилася наша держава!

― Не хочемо навіть бачити твою нікчемну величність тут!

― Краще б ти ніколи не поверталася звідти, адже ти уже обрала свою сторону!

Принцеса не могла зрозуміти. Її ж викрали, вона ніколи добровільно не стала б співпрацювати із Королем Скорпіонів, владикою невизнаного королівства Ас′асхара, воїни якого і викрали її з палацу у той роковий день!

Не може ж такого бути, щоб її люди і не визнавали її! Хто ж тепер, як не вона, здатний повернути мир???

Та чим більше Релі намагалася, тим гірше ситуація оберталася. Люди буквально ненавиділи її, гнали і штовхали ногами й руками, іноді все доходило навіть до погроз холодною зброєю. І все це тоді, коли країну з усіх сторін буквально роздирали вороги ― Нордесте з півночі, Мерідія з півдня, повстанці зсередини. Кожен з них жадав заволодіти ласим шматочком родючих земель Медіаносу.

Тоді принцеса вирішила звернутися по допомогу до своїх сестер, вірних подруг та безумовних соратниць, тих, хто завжди приймав її бік, незважаючи ні на що. Та в найбільш потребуючий момент жодної з них не виявилося поряд.

Ошелешена тим, що в один момент із вершини опинилася в самій багнюці, принцеса була змушена швидко подорослішати.

Зовсім скоро усю Лантею охопила війна. В ході безкінечних сутичок за територію розділеного міжусобицями Медіаносу, Релі опинялася то тут, то там, щосили намагаючись залагодити ситуацію усіма можливими способами. Та кожного разу, коли вона стукала у двері з пропозицією миру, одразу ж отримувала ними в чоло і опинялася по коліна у багні.

Під час війни принцеса вперше зазнала голоду, відчула на собі тяжкість життя вуличного бідняка, піддавалась побоям і виявлялась обманутою тими, кому наважилась довіряти.

Та чи можна сказати, що у неї не було вибору?

Він у неї був завжди.

З тих пір, як її викрав владика Ас′асхари, Король Скорпіонів, і вона зуміла утекти, він неодноразово підсилав до неї своїх підданих. І кожного разу пропозиція була одна:

― Наш Владика просив повідомити, що із вашої згоди згоден зробити так, щоб ви більше ніколи не зазнавали всього цього жаху, що вас оточує.

Вони обіцяли їй незриму силу, говорили, мовляв можуть зробити із неї істоту неймовірної сили, таку, що з легкістю поверне своє королівство із рук розбійників і повстанців. Що наділять її силою, котра змусить Мерідію й Нордесте назавжди забути про Медіанос, як про ласий шматок території. Силою, здатною взяти під контроль усе.

Та, будучи добряче обізнаною про союзи із тьмою ще з розповідей придворних мудреців та радників Короля, кожного разу Релі відповідала їм:

― Від вашого Владики мені нічого не потрібно. Я справлюся з усім сама.

І вона йшла. Йшла, аби знову стукати у двері й знову отримувати ними в чоло. Щоб знову опинятися в багнюці, зазнавати побоїв, голоду та хвороб. Її сунули обличчям у болото, та вона кожного разу знаходила у собі сили підвестися.

Коли ж минуло п’ять років, за які Релі щонайменше разів десять відмовляла прислужникам Короля Скорпіонів, зрештою, вона раптово явилася на порозі підземного царства Ас′асхара, з власної волі.

Її слова звучали із неймовірно холодною впевненістю, коли вона увірвалася у тронну залу Короля Скорпіонів і потребувала:

― Негайно наділи мене тією силою.

Звісно, Король Скорпіонів був тільки радий нарешті отримати її згоду, проте на обличчі його промелькнуло секундне здивування. Здається, у той момент, коли Релі увірвалася в його палац, у ній уже не залишалося нічого від тієї спадкоємної принцеси, яку він викрав із Медіаносу шість років тому. Миловидне обличчя втратило усю свою підліткову невинність, погляд великих зелених очей змінився тінню холоду, шкіра з роками стала тільки блідішою, а тіло скидалося на образ примари.

Але вона була незворушною. А він мав на меті виконати те, чого бажав так давно.

Він відвів її до відьми, і невдовзі стало відомо…

Увесь цей час Її Величність спадкоємиця трону була не ким іншим, як істотою ночі! Вона ніколи не знала своєї матері, а те, що її батько був перевертнем, давало геть малий шанс того, що вона і сама може бути…